Чотири роки тому ранок 24 лютого увійшов у життя мільйонів людей різким звуком сирен і вибухів. І досі ми впізнаємо його з першої секунди. Відтоді країна живе в іншому вимірі часу, де кожен день має свою ціну.

2014 року росія окупувала Крим, Севастополь і частини східних областей. Тоді бойові дії здебільшого залишалися на сході, але протистояння відчувалося по всій країні: у волонтерських штабах, на підприємствах, у родинах військових. Та повномасштабне вторгнення стало новим етапом.
Українці навчилися жити між тривогами, планувати майбутнє попри невизначеність і триматися разом. Спротив агресії згуртував суспільство і на передовій, і в тилу.

Наші Герої стримують ворога, постійно завдають йому значних втрат, виснажують резерви та підривають наступальний потенціал. Морські операції змусили окупантів перебазувати боєздатні кораблі. Відчутними для московії є удари по нафтопереробних підприємствах і паливних базах. У 2025 році, за словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, українські сили провели три наступальні операції: на Добропільському напрямку та дві на території рф, у бєлгородській і курській областях.



Окремою сторінкою стала спецоперація СБУ «Павутина», проведена 1 червня 2025 року. У різних часових поясах одночасно були уражені чотири військові аеродроми в тилу росії: «бєлая», «дягілєво», «олєнья» та «іваново». За даними на той момент голови СБУ Василя Малюка, українські дрони пошкодили десятки стратегічних бомбардувальників. Ця операція показала, що відстань більше не є гарантією безпеки для агресора.


Однак роки великої війни – це не лише фронтові зведення. Це про порожні місця за родинними столами. Про міста, що навчилися жити під звуки генераторів. Про людей, які втомлюються, але не спиняються.

Пам’ять про перший ранок повномасштабного вторгнення досі гостра. За цей час ми пройшли від шоку, заперечення та паніки до стійкості та впертої витримки. Україна продовжує триматися. І продовжує боротися.
Ми низько вклоняємося нашим Героям: кожному Захиснику і Захисниці, кожній родині, яка тримає свій фронт. Завдяки вам Україна вистояла, працює і живе.
