Як повідомляє в Кривому Розі «129-та окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ», «Брюс» позивний отримав ще в дитинстві. До початку повномасштабного вторгнення навчався в медінституті, здобув спеціальність патологоанатома, та встиг навіть трохи попрацювати за спеціальністю
Тому, можна сказати, психологічно налаштований до всього, завдяки чому важко чимось «здивувати». В цивільному житті займався роботою з комп’ютерною технікою, а саме збір техніки, як підробіток.
Після того як добровільно мобілізувався в березні 2022 року на посаду медика взводу, потрапив до лав 129 окремої бригади територіальної оборони, де і рятує життя Бійців в складі 3-го окремого батальйону.
«Почалась війна і ми з дружиною саме знаходились на Сумщині. Довелося виїхати з сім’єю далі, на Криворіжжя, до батьків. Там вже по телевізору сидів, спостерігав за тим, що відбувається. Поступово події лише нагнітали, почав допомагати виготовляти «коктейлі», будувати оборонні рубежі, поки не дізнався з новин, що існує така структура як Територіальна оборона».
До цього «Брюс» не мав ніякого досвіду військового, але всьому навчили вже безпосередньо під час війни. Перший бойовий досвід отримав під час участі в бойових діях на Донеччині, де стикався як з легкими, так і з важкими пораненнями.
«В основному перебував в укритті, де і надавав допомогу побратимам. Але одного разу пережив з хлопцями й оточення. На той момент, під час бою, ворога не було видно і не зрозуміло куди відкривати вогонь, лише можна було почути. Пощастило, мабуть, лише те, що ворог не дістався до нас, скоріш за все через втрати. Відчуття тоді були змішаними та не дивлячись ні на що, продовжив виконувати свою роботу» — чим врятував не одне життя.
Подекуди «Брюсу» доводилося виводити товаришів самостійно, при цьому на ходу допомагати тим, кому міг зустріти дорогою.
«Думок в такі моменти не було ніяких. Не звертаєш уваги навіть на втому, бажання одне – йти вперед. Просто коли бачиш, що людині потрібна допомога, то не звертаєш уваги чи то зі свого підрозділу, чи то з будь-якого іншого. Добре, що в такі моменти маєш власний рюкзак, в якому достатньо всього на такий випадок».
— Що мотивує тебе кожного дня?
— Скоріш за все обов’язок. Обов’язок перед собою, що маю це все витримати. Тим більше після таких подій, коли хоч-не-хоч, а треба їхати за хлопцями.
Після війни наш Воїн понад усе бажає відпочити десь по далі, подорожувати з дружиною та, врешті решт, народити дитину. Тому в нашого Героя все ще попереду!
«Приїжджаючи у відпустку, додому, важко бачити навколо музику й розваги» – каже «Брюс» – «але за декілька днів звикаєш. З іншого боку, хотілося б бачити більше охочих приєднатись до Захисту Батьківщини, з-поміж тих хлопців, що розважаються в той час, коли ми продовжуємо із дня у день Боронити Рідну Землю».
Слава Героям!
Слава Україні!
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
