Андрій був добрим, щирим, відкритим, він ніколи не проходив повз чужу біду. Умів підтримати словом, ділом, порадою, завжди ділився всім, що мав. Для рідних був опорою, для друзів – надійним плечем. Створити власної родини він не встиг, але мав багато планів і мріяв про мирне майбутнє після перемоги.
У вересні 2024 року Андрія призвали до лав Збройних Сил України. Він служив стрільцем у батальйоні охорони й чесно виконував свій обов’язок.
14 вересня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Солдатське на Сумщині, його життя трагічно обірвалося. Ворожий БПЛА завдав удару, внаслідок якого Андрій отримав вибухову травму та осколкові поранення. Він помер в евакуаційному автомобілі… У нього залишилися батьки та сестра.
Посмертно воїна, за відданість та сміливість, відзначили нагрудними знаками «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та «Гордість Довгинцівського району».
Під час відкриття меморіальної дошки рідні, вчителі, мешканці району вшанували пам’ять Андрія та всіх полеглих захисників хвилиною мовчання.
наприкінці заходу присутні поклали квіти, як знак подяки за його службу.
Вічна шана Герою!
Нагадаємо, раніше ми писали, що КГ №100 з'явилися меморіальні дошки Ігорю Сінчевському, Олександру Черкащенку, Ігорю Стрижиченку.
