22 вересня щорічно відзначається День партизанської слави України. Сьогодення показує, що сміливі та відважні люди завжди готові протистояти окупантам, які прийшли плюндрувати.
День партизанської слави з’явився завдяки указу президента від 2001 року. З його нагоди напередодні у Кривому Розі відбулося покладання квітів до братських могил у парку Залізничників та на проспекті Героїв-підпільників.
«Щодо особливості, важливості цієї дати. Це дуже важливо, тому що, як я кажу, у кого немає історії, у того немає майбутнього. Саме під час Другої світової війни, завдяки героям-підпільникам, яких налічувалось десь від 1 до 1 мільйона 100 тисяч людей, це був великий внесок в нашу перемогу. Тому дуже важливо пам'ятати, дуже важливо знати цю пам'ять, цю історію», — коментує голова Довгинцівскої райради Ігор Ратінов.
У Олени Петрівни дядько був командиром підпільної групи «Дзержинець», яка воювала з німцями на території Кривого Рогу. Коли почалася війна, він потрапив до армії і закінчив курси танкістів. Отримав тяжке поранення. Його відпустили до міста на лікування.
«Він організував підпільну групу. Йому був 21 рік. У 22 роки його розстріляли. Організував хлопчиків, які були набагато молодші за нього. Менший брат зовсім був підлітком. Вони захищали Кривий Ріг як могли. Вони піклувалися про поранених, розміщали їх по хатах. Дівчата-підпільниці приносили ліки. Так вони допомагали нашій країні відбиватися від німців. 8 листопада 1943 року дядько зібрав усіх підпільників. У цей час їх знайшли німці. Дядько вистрибнув з балкону. Своїм хлопцям наказав перелізти через балкон, де не проживали люди, а сам стрибнув і, як кажуть, викликав вогонь на себе. Німець підійшов, вистрелив йому в плече. І він тоді сказав німецькою мовою: «За мою кров у вас ляже тисяча». І німець вистрелив йому у висок. Не давали більше 10 днів його поховати. Потім підпільники викрали його тіло, поховали на кладовищі. Після війни їх перепоховали у цю братську могилу», — розповіла жінка.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що криворіжці 19 вересня вшановували пам'ять різностороннього і талановитого, інженера, журналіста та краєзнавця – Марка Ілліча Горловського.