В Європі зростає кількість країн, які практикують скорочений робочий тиждень. В Державній службі зайнятості України прокоментували ймовірність такої практики у нас.
Фахівці служби бачать перехід на чотириденний робочий тиждень дивним під час війни. Бо левова частка людей у армії, інші роблять все, аби закривати запити солдатів. Ринок праці знаходиться на військових рейках. Ухвалено спецзакон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Святкові дні у військове лихоліття стали робочими, без подвоєної оплати чи компенсації додатковим відпочинком. Залучення до праці у вихідні можливе без згоди профспілки. Максимум-обсяг робочих годин — до 60-ти замість звичайних 40-ка.
«Але у мирні часи розмова про перехід на чотириденний робочий тиждень можлива. Сьогодні Ісландія, Німеччина, Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Франція, Литва, Японія та Об’єднані Арабські Емірати впроваджують у своїх країнах модель скороченого робочого тижня в окремих галузях економіки. На початку місяця в Польщі також стартував експеримент Міністерства праці, в якому роботодавці можуть запропонувати своїм працівникам альтернативні моделі скороченого робочого часу. На сьогодні Ісландія залишається лідером у світі за швидкістю скорочення робочого тижня, де до 90% ісландців уже працюють за скороченим графіком або іншими послабленнями. В Німеччині за результатом шестимісячного пілотного проєкту на чотириденний робочий тиждень 60% організацій застосували 4-денний робочий тиждень до 90–100% своїх співробітників. Чотири дні по 10 годин дозволила своїм працівникам Бельгія», — розповіли у Держслужбі.
В Україні законодавчо не можливий робочий тиждень в чотири дні. Кодекс законів про працю передбачає 40 годин на сім днів. Скорочення тривалості є для неповнолітніх громадян, осіб з інвалідністю, або ж за домовленістю із начальством. За воєнного стану на певних осередках критичної інфраструктури проміжок становить до 60 годин.
«Наразі в країні відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте наявні у Служби вакансії від роботодавців диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час», – прокоментувала заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна.
У 2019 році пілотний проєкт провадили у компанії Brighta. Перші результати давали надію: рівень щастя у працівників зріс, вигорання впало. Але деякі напрямки діяльності стали шкутильгати за продуктивністю, тому довелося переглядати підхід.
«Цей результат не є чимось новим, багато країн та компаній, які перейшли на чотири робочі дні, відзначають, що попри краще самопочуття працівників, зменшення стресу й вигорання, надто часто спостерігається падіння їх продуктивності. Особливо це відчутно в умовах погодинної оплати праці. Наразі база ЄІАС (єдина інформаційно-аналітична система) містить інформацію від роботодавців стосовно наявних 876 вакансій з неповним робочим часом на території всієї країни. Всі вони різноспектрового спрямування, зокрема: лікарі, соціальні робітники, вчителі, прибиральники, практичні психологи, вихователі, водії, укладальники-пакувальники, листоноші та інші. Рівень оплати праці у таких вакансіях коливається від мінімального до 60 тис. гривень», — додала Підлісна.
Серед іноземців з коротким робочим тижнем зауважують, що такий графік гарний для ІТ-сектору, креативних та аналітичних професій та для сфери з оплатою за результат. Найбільш незручним це є для сфери послуг, виробництва, аграрного сектору та робочих місць з погодинною оплатою праці. В Україні подібне можливе у вигляді локальних домовленостей.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що в Україні визначили термін додаткової відпустки для помічників вихователів зі спецдитсадків.
