Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 3-тє серпня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
ФО – пенсіонеру, який не досяг пенсійного віку, призначена пенсія за віком на пільгових умовах, в пенсійному посвідченні зазначено «пенсіонер за віком»: чи є пільга щодо сплати земельного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ).
Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.
Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами та доповненнями);
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
— для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га;
— для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;
— для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;
— для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;
— для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Отже, фізичні особи, в пенсійному посвідченні яких зазначено «пенсіонер (за віком)», мають право на пільгу із земельного податку, яка поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.
Подавати заяви про право користування пільгами фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом, також через мобільний застосунок «Моя податкова», створений на цифрових платформах iOS та Android.
Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Будь-яку форму трудових відносин необхідно задекларувати
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.
В умовах дії воєнного стану в Україні дедалі більше працівників переходять на надомну або дистанційну роботу. Проте важливо пам’ятати, що будь-яка форма трудових відносин повинна бути задекларована відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.
Звертаємо увагу, що:
— надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції (регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП);
— дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП);
Акцентуємо, що офіційне оформлення трудових відносин – обов’язок і роботодавця, і працівника!
Всі трудові договори, незалежно від форми організації праці, мають бути належним чином оформлені, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:
— податку на доходи фізичних осіб;
— єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
— військового збору.
Порушення – це ризики. Практика оформлення роботи без офіційного оформлення договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).
Відповідно до Податкового кодексу України, ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.
Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.
Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.
Як отримати Витяг про стан розрахунків з бюджетом онлайн?
бюджетом онлайн?
Потрібно швидко перевірити, чи немає у вас податкового боргу, або звірити сплачені податки? Робити це можна онлайн – без черг та візитів до податкової!
Дивіться покрокову відеоінструкцію про те, як оформити та отримати Витяг про стан розрахунків з бюджетом та фондами через Електронний кабінет ДПС за кілька хвилин.
У нашому відео розповідаємо:
— Якими засобами електронної ідентифікації можна скористатися для входу.
— Яку форму запиту обрати.
— Важливі правила подання запиту за декілька років.
— Де шукати готовий документ з електронним підписом ДПС.
— Як перевірити КЕП та завантажити готовий документ.
Контролюйте свої розрахунки з бюджетом легко та прозоро!
Діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл, селищ, яким надано статус гірських: чи може ФОП на загальній системі оподаткування проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.
Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Відповідно до п. 22 Переліку дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл, селищ, яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (із змінами та доповненням) надано статус гірських.
Водночас п. 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим – 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.
Однак слід врахувати, що п. 2 прим. 1 Постанови № 1336 визначено, що дія Постанови № 1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.
Враховуючи викладене, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим для ФОП на загальній системі оподаткування та юридичних осіб при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл, селищ, яким надано статус гірських, при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).
Плата за суборенду земельної ділянки є вищою за орендну плату такої земельної ділянки: чи застосовується органом ДПС штрафна санкція до орендаря?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Частиною другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 161) визначено, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах (частина третя ст. 8 Закону № 161).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами), та форма податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим. 1 глави 19 розділу IV Земельного кодексу України, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2025 № 154 (із змінами), не передбачають наявність інформації щодо плати за суборенду земельних ділянок.
При цьому положеннями ПКУ не передбачено застосування штрафної санкції до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу земельної ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату.
Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування корисних копалин місцевого значення сплатили до бюджетів громад майже 5,3 млн гривень
Протягом січня – червня 2026 року місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування корисних копалин місцевого значення отримали від платників майже 5,3 млн грн рентної плати. У порівнянні з минулим роком це на понад 1,7 млн грн, або на 48,1 відс., більше.
Повідомляємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розд. III «Податок на прибуток підприємств» – це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розд. III ПКУ.
Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Тобто, для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх використання в господарській діяльності платника податку.
Отже, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості основного засобу у разі його переведення до складу невиробничих основних засобів, якщо таке переведення не пов’язано з його ліквідацією або продажем. При цьому, у зв’язку з таким переведенням, актив перестає використовуватись у господарській діяльності платника податку, що зумовлює припинення нарахування його податкової амортизації.
Податок на нерухомість: майже 604,8 млн грн – внесок платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів
Упродовж двох кварталів поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, отримали майже 604,8 млн гривень. У порівнянні з січнем – червнем 2025 року надходження зросли на понад 46,3 млн грн, або на 8,3 відсотка.
Нагадуємо, що пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено: платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.
Електронний кабінет: чи направляється платнику друга квитанція за результатами розгляду заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).
Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку № 733) (абзац перший п. 3 Порядку № 733).
В Електронному кабінеті платник створює Заяву встановленої форми (код форми F1300306 або F1300307), із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації) до якого (якої) Довідку буде подано платником, підписує з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, керуючись Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок № 557).
Заява подається платником, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
У разі, якщо окремі реквізити поданої Заяви заповнені некоректно, Заява не приймається до розгляду, а в Електронний кабінет платнику надсилається друга квитанція з інформацією про помилки.
Відповідно до абзаців першого та третього п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні / вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155. У такому випадку друга квитанція не надсилається.
Довідку або відмову у наданні Довідки у паперовій формі платник може отримати у територіальному органі ДПС за основним місцем його обліку. У такому випадку платнику в Електронний кабінет надсилається друга квитанція про готовність документа.
Друга квитанція за результатами розгляду Заяви направляється платнику:
у разі неприйняття контролюючим органом Заяви (із зазначенням причини) – не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції;
за наявності документа Довідки або відмови за результатами розгляду Заяви – протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем її отримання.
Інформація щодо відкриття об’єкта оподаткування у Заяві за ф. № 20-ОПП не подавалася: дії платника у разі закриття такого об’єкта
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.
Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.
Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цієї заяви. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/ повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням п. 7 Пам’ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.
Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає Заяву за ф. № 20-ОПП з позначкою «6 – закриття об’єкта оподаткування» та з відповідною інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається.
Графа 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється із використанням Пам’ятки, згідно з якою обирається стан, який відповідає фактичному стану об’єкта оподаткування на момент подання Заяви за ф. № 20-ОПП, зокрема, 3 – тимчасово не експлуатується, 5 – непридатний до експлуатації, 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо. Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місце обліку шляхом подання Заяви за ф. № 20-ОПП із зазначенням у графі 2 «Код ознаки надання інформації» коду «6 – закриття об’єкта оподаткування», а у графі 14 – відповідного стану об’єкта.
Подати Заяву за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання Заяви за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині Електронного кабінету, та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
Пресконференція щодо відкриття Офісу податкових консультантів у місті Кривий Ріг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) повідомляє.
Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова провела пресконференцію з представниками газети «Весь Кривий Ріг» щодо відкриття Офісу податкових консультантів у Кривому Розі.
Офіс податкових консультантів – це новий сервіс від Державної податкової служби України, який створений для надання безоплатних індивідуальних консультацій та допомоги бізнесу і громадянам у розв’язанні податкових питань.
Офіс податкових консультантів працює на засадах доступності, неупередженості та якісного сервісу де надаються зрозумілі та фахові відповіді.
Ключова мета запровадження Офісу податкових консультантів є підвищення податкової грамотності у суспільстві, зменшення кількості податкових спорів та штрафів, а також підвищення рівня добровільної сплати податків та зміцнення довіри до ДПС. Така форма взаємодії податківців з платниками сприяє адаптації бізнесу до майбутніх змін, передбачених Національною стратегією доходів до 2030 року.
Сьогоднішня подія справді важлива, адже в Кривому Розі відкривається не просто новий сервіс, а ще одна можливість бути ближчими до платників податків, краще чути їх потреби та швидше допомагати у вирішенні питань.
Офісу податкових консультантів – це насамперед зручність, доступність і сучасний підхід до спілкування з платниками.
Спілкуємось з бізнесом ще більш відкрито та ефективно, таким чином бізнес отримає підтримку, а держава – стабільні надходження!
Коментар щодо Офісу податкових консультантів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування — Криворізький район) повідомляє.
Уповноважена особа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по взаємодії з органами місцевого самоврядування Євгеній Кретов надав коментар представникам газети «Весь Кривий Ріг» про роботу Офісу податкових консультантів.
Офіси податкових консультантів — це якісний сервіс, партнерство та довіра. Завдання податкової служби полягає в тому щоб платник міг швидко отримати необхідну допомогу та не витрачаючи зайвий час на пошук інформації чи вирішення складних питань
Окрема увага приділяється підтримці учасників грантових програм, ветеранам, людям які започатковують власну справу та потребують супроводу на початковому етапі. Податкова служба прагне, щоб взаємодія з платниками була максимально зрозумілою та комфортною для кожного.
Запрошуємо платників податків скористатися можливостями нового сервісу та завітати до Офісу податкових консультантів за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів 4-А.
Графік роботи: понеділок-п’ятниця з 8 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв.
