Для підприємців Кривого Рогу – актуальні новини від ГУ ДПС у Дніпропетровській області — 07 02 23

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 7 лютого. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

070223 15 min

Закон України № 2823: новації в оподаткуванні боргу за договором про споживчий кредит
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 29.12.2022 набрав чинності Закон України від 01 грудня 2022 року № 2823-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2823), яким зокрема п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. «і».
Відповідно до вищезазначеного підпункту до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доповнено абзацом четвертим, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) не включаються, зокрема сума боргу платника податку за договором про споживчий кредит або іншим договором (у тому числі сума процентів, комісій та інших платежів), анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення»» Закону України «Про споживче кредитування», а також сума процентів, комісій та інших платежів за таким договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з пунктом 11 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Вищезазначені норми вводяться в дію 28.01.2023.

З 01.01.2023 – нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Міністерство фінансів України наказом від 17.05.2022 № 143 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929) (далі – Наказ № 143) внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи
Наказ № 143 набере чинності з 01.01.2023.
Наказом № 143 викладено у новій редакції:
— форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);
— Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Так, зокрема, у формі Декларації запроваджено нові додатки:
— Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об’єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна;
— Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичним особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Визначення мінімального податкового зобов’язання для ФОПів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).
Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:
— кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;
— сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
— загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;
— різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Згідно із п. 177.15 ст. 177 ПКУ до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
1) податок та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
4) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;
5) рентна плата за спеціальне використання води;
6) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п.п. 177.16 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 177.20 ст. 177 ПКУ сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

Платникам акцизного податку про встановлення максимальних роздрібних цін
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.
Норми встановлені п. 220.1 ст. 220 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (далі – декларація), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі, визначеній центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п. 220.2 ст. 220 ПКУ).
У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни (п. 220.3 ст. 220 ПКУ).
Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ).
Відповідно до п. 220.5 ст. 220 ПКУ декларація не приймається у разі:
— подання пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати встановлення у ній максимальних роздрібних цін;
— невідповідності її форми тій, що визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Декларація подається засобами електронного зв’язку в електронній формі уповноваженою особою виробника або імпортера підакцизних товарів (продукції) та вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання податкової декларації засобами електронного зв’язку, що містить дату прийняття та реєстраційного номера прийнятої декларації (п. 220.6 ст. 220 ПКУ).
Установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (п. 220.7 ст. 220 ПКУ).
У разі потреби у зміні будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), поданій їх виробником або імпортером центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, виробник або імпортер повинен подати таким органам нову декларацію (п. 220.8 ст. 220 ПКУ).
Зміна будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), поданій їх виробником або імпортером центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може здійснюватися не частіше двох разів на місяць (п. 220.9 ст. 220 ПКУ).
Згідно з п. 220.11 ст. 220 ПКУ встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва.

Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб деяких видів доходів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм).
Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Нормами п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 – 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.1.5 ст. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.
Крім того, доходи, отримані від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Продовжуємо тримати курс на діджиталізацію та щоденно працюємо над розвитком податкових сервісів та їх цифровізацією
В умовах воєнного стану пріоритетним напрямом роботи ДПС залишається розвиток онлайн-сервісів для задоволення потреб платників, забезпечення ними електронної взаємодії з органами ДПС, щоб сплачувати податки було легко та зручно, а отримувати електронні послуги – просто та комфортно.
Взаємодія бізнесу та громадян з органами ДПС здійснюється за допомогою Електронного кабінету, де платники мають змогу подати звітність, сплатити податки, отримати доступ до інформації, звернутись до органів ДПС за допомогою листування тощо.
Детальніше про наявний функціонал Е-Кабінету і подальші плани цифровізації – в презентаційних матеріалах на вебпорталі ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Які ставки податку на доходи фізичних осіб встановлені для пасивних доходів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
— 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
— 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
— 9 відсотків (у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ) – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
Крім того, пасивні доходи підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Майже 30 млрд грн – надходження у 2022 році до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
У 2022 році надходження від платників Дніпропетровської області до державного бюджету (без урахування прибутку ВПП) склали майже 30 млрд гривень. Це на понад 1,2 млрд грн більше минулорічного показника. На цьому акцентувала увагу в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.
Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) висловила подяку бізнесу і всім платникам, які продовжують свою діяльність, працюють задля нашої Перемоги і сумлінно сплачують податки та збори, підтримуючи економічний фронт нашої держави.
Марина Твердохлєб зазначила, що якісні та результативні комунікації податківців з платниками – запорука стабільної роботи бізнесу сьогодні.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до податківців Дніпропетровщини з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС. Завдяки такому формату взаємодії, зворотній зв’язок відбувається в оперативному порядку.

Платникам ПДВ про деякі податкові новації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 25.11.2022 набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», яким у новій редакції викладено п. 46 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з урахуванням вищезазначених змін, тимчасово, до 01 січня 2028 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції:
— платників ПДВ – боржника та/або поручителя (майнового поручителя – заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку – боржник та/або поручитель (майновий поручитель – заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням;
— банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим цього пункту. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі цього пункту, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.
Крім того підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ доповнено п. 86, відповідно до якого тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки відповідно до Закону України «Про ринок природного газу».

При придбанні яких видів державних облігацій застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відсотка?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX) (далі – Закон № 3480) державні облігації України можуть бути:
1) довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;
2) середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;
3) короткостроковими – із строком обігу до одного року.
Пунктом 2 ст. 16 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.
Отже, при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання Декларації, застосовується ставка Збору у розмірі 2,5 відсотка.

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб спадщини та подарунка
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) об’єктів спадщини.
Так, відповідно до п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ оподатковуються:
► за нульовою ставкою:
а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
б) вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «ґ» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковуються дитиною з інвалідністю;
в) грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;
► за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у п.п.174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ);
► за ставкою 18 відсотків, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Пунктом 174.3 ст. 174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Нормами п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом ІV ПКУ для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.
При цьому у такому податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником ПДФО, зазначеним у п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.
Нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем ПДІФО з вартості об’єкта спадщини.
У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно із ст. 1229 Цивільного кодексу України податковим агентом є страхувальник – фінансова установа.
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику ПДФО іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику ПДФО юридичною особою або самозайнятою особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом ІV ПКУ для оподаткування додаткового блага.
Вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину чи дарунок, які підлягають оподаткуванню згідно зі ст. 174 ПКУ, визначається у порядку, встановленому абзацом третім п. 173.1 ст. 173 ПКУ (п. 174.7 ст. 174 ПКУ).
Згідно з п. 174.8 ст. 174 ПКУ у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.
В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість або ринкова вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ.
Разом з тим, доходи, отримані у вигляді спадщини та/або дарунку, які оподатковуються не за нульовою ставкою, підлягають оподаткуванню і військовим збором за ставкою 1,5 відсотка (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої та четвертої груп
Наказами Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2022 року за № 1562/38898), від 15 грудня 2022 року № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2022 року за № 1626/38962) внесено зміни до форм податкових декларацій платників єдиного податку третьої та четвертої груп, зокрема, доповнено додатком, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.
Платники єдиного податку третьої групи, в яких виникає обов’язок визначати мінімальне податкове зобов’язання, вперше подають податкову звітність за 2022 рік за новою формою разом з додатком «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».
Платники єдиного податку четвертої групи вперше подають податкову звітність на 2023 рік за новою формою разом з додатком «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».
Також повідомляємо, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 листопада 2022 року № 955 «Про внесення змін до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2022 року за № 1639/38975, внесено зміни до форми «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.
В Електронному кабінеті платника для юридичних осіб доступні форми податкових декларацій платників єдиного податку третьої (ідентифікатор J0103508) та четвертої груп (ідентифікатор J0103805) з додатком, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік (ідентифікатор J0138305), та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (ідентифікатор J0303309).

Офіційні трудові відносини запобігають штрафам
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.10.2022 змінився розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), який становить:
● у місячному розмірі – 6 700 грн;
● у погодинному розмірі – 40,46 гривень.
Фінансова відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю встановлена у вигляді штрафів, розмір яких визначається з урахуванням місячної мінімальної зарплати. Отже, штрафи за порушення законодавства про працю також збільшилися.
Розміри штрафів за порушення норм трудового Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із змінами (далі – Закон № 2136) визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП):
► неоформлення працівників та видача зарплати у «конвертах»:
▪ 10 МЗП (67 000 грн) за перше порушення;
▪ для платників єдиного податку першої – третьої груп – попередження;
▪ 30 МЗП (201 000 грн) за кожного працівника щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення;
► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні:
▪ 3 МЗП (20 100 грн);
► недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах»:
▪ 16 МЗП (107 200 грн);
► порушення строків виплати зарплати:
▪ 3 МЗП (20 100 грн);
► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці:
▪ 2 МЗП (13 400 грн) за кожного працівника;
► недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам:
▪ 4 МЗП (26 800 грн) за кожного працівника;
▪ до роботодавців – «єдинників» першої – третьої групи застосовується попередження;
► інші порушення трудового законодавства:
▪ 1 МЗП за кожне порушення (6 700 грн);
▪ 2 МЗП (13 400 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення.
Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються згідно із Законом № 2136.

 

Джерело