Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує на сайті Весь Кривий Ріг щодо податкового законодавства станом на 19-те січня. Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Ключові показники для платників єдиного податку
Мінімальна заробітна плата – 8 647 грн
Прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 грн;
Граничні обсяги доходу:
І група – 1 444 049 грн;
ІІ група – 7 211 598 грн;
ІІІ група – 10 091 049 грн.
Розмір ставки єдиного податку:
І група – 332,80 грн/міс (не більше 10 % розміру прожиткового мінімуму)
ІІ група – 1 729,40 грн/міс (не більше 20 % розміру мінімальної заробітної плати (далі – МЗП))
ІІІ група – 3 % доходу (у разі сплати податку на додану вартість згідно ПКУ)
5 % доходу (у разі включення податку на додану вартість до
складу єдиного податку)
ІV група – залежить від категорії (типу) земель та їх розташування
Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування:
І група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП)
ІІ група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП)
ІІІ група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП)
ІV група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП)
Військовий збір:
І група – 864,70 грн/міс (10 % МЗП)
ІІ група – 864,70 грн/міс (10 % МЗП)
ІІІ група – 1 % від доходу
ІV група – 864,70 грн/міс (10 % МЗП)
Деклараційна кампанія — 2026: Випадки, за яких платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року…
Випадки, за яких платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи, встановлені розділом IV. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ Податкового кодексу України (далі – Кодекс):
• отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу) (сума заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо тощо);
• отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина; подарунки; від оренди майна іншій фізичній особі; доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна тощо) ;
• іноземні доходи (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
Податкову декларацію про майновий стан і доходи також зобов’язані подавати:
• фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
• фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
• іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
• платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).
Деклараційна кампанія — 2026: Термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається відповідно до ст. 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Строки подання податкової декларації:
фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, наступного за звітним;
громадяни, у яких виникає обов’язок щодо подання податкової декларації – до 01 травня року, наступного за звітним;
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).
фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.
резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;
фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.
Деклараційна кампанія — 2026: Способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Платник податків самостійно обирає спосіб подання податкової декларації про майновий стан і доходи:
• особисто або уповноваженою на це особою;
• поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
• засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Увага! Шахраї!
Останнім часом почастішали випадки шахрайських дій з боку невстановлених осіб, які видають себе за посадових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
Шахраї телефонують платникам податків з мобільних номерів телефонів (096) 652 92 12 та (098) 844 61 28 з проханням надати грошову допомогу за сприяння вирішення проблемних питань.
У черговий раз наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких повідомлень.
Просимо бути уважними: у разі надходження дзвінків, листів та повідомлень від імені посадових осіб ГУ ДПС з метою отримання коштів чи висування інших незаконних вимог, слід негайно повідомити Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України за номером телефону (093) 772 25 81, Національну поліцію України за номером телефону 102 або ж зателефонувати на сервіс «Пульс» Державної податкової служби України за номером телефону 0 800 501 007 з наданням, за можливості, інформації щодо шахраїв (прізвище, ім’я, номери телефонів, номери карткових рахунків).
Будьте пильними – захистіть себе від шахраїв.
Вимоги щодо мінімального розміру заробітної плати у сфері роздрібної торгівлі алкоголем, тютюном, рідинами для електронних сигарет та пальним
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Починаючи з 01 жовтня суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним для провадження відповідної діяльності на підставі зазначених ліцензій мають дотримуватись вимог, передбачених частинами тринадцятою та чотирнадцятою статті 42 Закону № 3817.
Так, розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання/загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, має становити не менше ніж:
1,5 мінімальних заробітних плат (12 970,5 грн) при одночасному дотриманні таких умов для всіх місць роздрібної торгівлі:
▪ їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;
▪ площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних;
2 мінімальних заробітних плат (17 294,0 грн) для всіх інших суб’єктів господарювання, у яких місця торгівлі не відповідають зазначеним вище умовам.
Невиконання цих вимог призведе до припинення дії ліцензії.
Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання здійснюється за період починаючи з дня набрання чинності № 4536-IX.
Припинення дії ліцензії застосовується у разі виявлення за результатами перевірки контролюючим органом факту, який зафіксований в акті перевірки, щодо невідповідності протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії:
— розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, – розміру, визначеному частиною тринадцятою статті 42 Закону № 3817;
— розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, – розміру, визначеному частиною чотирнадцятою статті 42 Закону № 3817.
Довідково: Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями);
Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
З 1 січня 2026 року змінюються строки подання нотаріусами інформації до податкової
З 1 січня 2026 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо строків подання нотаріусами інформації про посвідчені договори та видані свідоцтва про право на спадщину.
При вчиненні нотаріальних дій щодо:
— посвідчення договорів купівлі-продажу (міни) між фізичними особами нерухомого та рухомого майна;
— видачі свідоцтв про право на спадщину;
— посвідчення договорів дарування,
нотаріуси подають до контролюючого органу інформацію, визначену пунктами 172.4, 173.4 та 174.4 Податкового кодексу України.
Строки подання інформації
— державні нотаріальні контори – щомісяця;
— приватні нотаріуси – щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу).
Інформація подається до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Форма подання
Відомості подаються за формою додатка 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку і нарахованого єдиного внеску відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.
Новації передбачені Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
Оподаткування благодійної допомоги ВПО: що варто знати
Законодавчі зміни щодо стимулювання благодійництва
У період дії воєнного стану питання надання та оподаткування благодійної допомоги, зокрема внутрішньо переміщеним особам (ВПО) і громадянам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, є надзвичайно актуальним. Податковим законодавством України передбачаються певні особливості та низка пільг, спрямованих на підтримку таких осіб та стимулювання благодійництва.
Порядок оподаткування благодійної допомоги, яка надається фізичній особі, визначається пунктом 170.7 статті 170 Податкового кодексу України (ПКУ). З 16 березня 2025 року уточнено та розширено правила застосування окремих норм ПКУ у частині звільнення від оподаткування благодійної допомоги (Закон України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану»).
Зокрема, розширено перелік потреб, сума благодійної допомоги на які не включається до оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Найчастіше така допомога надається на користь:
— внутрішньо переміщених осіб;
— осіб, які постраждали від збройної агресії рф у період дії правового режиму воєнного стану;
— інших категорій осіб, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, зокрема, осіб, які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням АТО у таких населених пунктах та які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України.
Яка благодійна допомога не підлягає оподаткуванню
Не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) благодійна, у тому числі гуманітарна допомога, яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.
Не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав, зокрема, внаслідок збройної агресії рф у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні та побутові потреби та інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (КМУ) (п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ).
Дія п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ поширюється на благодійну допомогу, яка надається у формі іншій ніж грошові кошти, на відновлення втраченого майна, на житлові соціальні і побутові потреби та інші потреби згідно з переліком, що визначається КМУ відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.
Перелік потреб, сума (вартість) благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 653 (із змінами) (Перелік № 653).
Вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого, зокрема, внаслідок вище зазначених обставин.
Також не оподатковується сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (далі – граничний розмір доходу) (п.п. 170.7.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ).
Для звітних 2024 та 2025 років граничний розмір доходу складає 4 240 грн (3 028 грн х 1,4 = 4 239,20 грн).
Довідково
Абзац перший п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ: граничний розмір доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Слід зазначити, що положення п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Довідково
Підпункт 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої професійної спілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (для звітних 2024 та 2025 років граничний розмір доходу складає 4 240 грн).
Отже, якщо благодійна допомога надається конкретній фізичній особі і її розмір протягом звітного податкового року сукупно не перевищує суму граничного розміру доходу, то така сума не включається до оподатковуваного доходу отримувача. У разі, якщо сума допомоги від конкретного підприємства чи ФОПа перевищує 4 240 грн, то з суми перевищення податковий агент, утримує і сплачує ПДФО за ставкою 18 % і військовий збір за ставкою 5 %.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку – отримувач зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір.
Приклад оподаткування нецільової матеріальної допомоги.
Працівнику підприємства – ВПО у 2025 році виплачено нецільову матеріальну допомогу у розмірі 5 000 гривень.
— Неоподатковувана сума допомоги: 4 240 гривень.
— Сума, що оподатковується (сума перевищення): 760 гривень.
— Нарахований та утриманий податковим агентом ПДФО (18 %): 136,80 гривень.
— Нарахований та утриманий податковим агентом військовий збір (5 %): 38,00 гривень.
— Нарахований та сплачений податковим агентом єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (22 %): 167,20 гривень.
У такому випадку особа зобов’язана подати річну Декларацію із зазначенням суми такої допомоги та сплатити 174,80 грн податків (ПДФО і ВЗ).
Граничні суми благодійної допомоги у 2025 році
Не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога у сумі (вартості), що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року,
— на відновлення втраченого майна,
— на житлові, соціальні і побутові потреби
— та на інші потреби згідно з переліком, що визначається КМУ (Перелік № 653), що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ).
У 2025 році ця сума становила 4 000 000 гривень. У разі перевищення зазначеного граничного розміру сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 5 %, а отримувач зобов’язаний подати річну Декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.
Таким чином, особливості оподаткування благодійної допомоги ВПО та інших осіб, постраждалих від збройної агресії рф, залежать від:
— виду благодійної допомоги (цільова або нецільова);
— форми її надання (грошова або негрошова);
— наявності та дотримання вартісних обмежень;
— відповідності Переліку № 653.
Дотримання вимог податкового законодавства дозволяє отримувачам благодійної допомоги скористатися передбаченими пільгами та уникнути порушень податкового законодавства.
Про інформаційну безбар’єрність в ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інформаційна безбар’єрність – один із напрямів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
Візія цього напряму: люди незалежно від функціональних порушень чи комунікативної здатності мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням асистивних технологій.
Стратегічні цілі інформаційної безбар’єрності: публічна інформація суб’єктів владних повноважень є доступною для кожного у різних форматах. Інформація у аудіовізуальних та друкованих медіа відповідає потребам осіб з обмеженнями повсякденного функціонування.
Досягнення стратегічних цілей дасть змогу забезпечити інформаційну безбар’єрність в державі завдяки:
— підвищенню доступності публічної інформації;
— покращенню доступу до інформації під час судового та виборчого процесу, під час оповіщення і евакуації осіб старшого віку і осіб з інвалідністю, батьків дітей, які повернулися з депортації, батьків і дітей на територіях можливих бойових дій і деокупованих територіях, зокрема доступу до інформації про мінну небезпеку і правила поведінки;
— впровадженню національних стандартів доступності для аудіовізуальних та друкованих медіа;
— зростанню частки доступного культурного, спортивного та іншого аудіовізуального та друкованого медіа-контенту;
— зростанню частки заходів у сферах культури, фізичної культури та спорту, для яких забезпечується титрування, переклад на жестову мову та/або аудіодискрипція (тифлокоментування);
— збільшенню кількості фахівців, які здатні створювати контент у різних форматах.
Нагадуємо, що Контакт-центр ДПС України (далі – Контакт-центр) дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.
Так, Контакт-центр надає фізичним та юридичним особам:
— інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
— інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
— інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
— персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).
Також Контакт-центр приймає:
— звернення заявників на сервіс «Пульс»;
— усні звернення громадян відповідно Закону України «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;
— запити на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» тощо.
Поряд з цим, Контакт-центр здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників.
Безбар’єрність – це не бонус, це норма: комфорт і доступність – не привілей, а право.
Принципи Національної стратегії доходів до 2030 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Заходи реформування податкової системи та податкового адміністрування, викладені в Національній стратегії доходів до 2030 року ґрунтуються на принципах:
► Стабільності: Збереження поточної бази оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб, забезпечення її цілісності є умовою від якої напряму залежить стабільність доходів України в довгостроковій перспективі. Комбінація заходів щодо забезпечення надходження доходів та диверсифікації їх структури повинна сприяти стабільності, визначеності та достатності надходжень для цілей бюджету.
► Нейтральності: Політика та адміністрування повинні сприяти досягненню рівності та справедливості оподаткування у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платників податків. Політика повинна реагувати на внутрішні та глобальні економічні виклики і конкуренцію, яка породжується тінізацією економіки.
► Справедливості: Політика повинна бути спрямована на мінімізацію регресивності та сприяння горизонтальної та вертикальної справедливості платниками податків. Важливим є досягнення принципу справедливості через використання розподільної ролі податків, враховуючи фіскальну спроможність платників податків. Критичним є недопущення запровадження економічно необґрунтованих пільг та преференцій, які не передбачають забезпечення соціальної справедливості або економічного зростання.
► Доброчесності: Політика повинна бути спрямована на забезпечення дотримання контролюючими органами принципу доброчесності, посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до податкових та митних органів з боку суспільства. Безумовним пріоритетом є забезпечення конфіденційності та захисту даних в системах контролюючих органів.
► Інтегрованості: Максимальне наближення політики і адміністрування до вимог міжнародних стандартів та забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України у міжнародних організаціях є запорукою тісної інтеграції України у світову економіку.
► Ефективності: При розробці політики слід враховувати спроможність органів влади щодо забезпечення збирання надходжень та адміністрування доходів. Це має досягатися шляхом вдосконаленням управління процесами адміністрування, їх цифровізацією, підвищенням якості використання даних контролюючими органами.
► Розвитку: Політика та стратегії повинні забезпечувати підтримку відбудови, післявоєнної реконструкції та відновлення економіки України, стимулювання розвитку її виробничого та експортного потенціалу. Політика має передбачати запровадження необхідних інструментів для підтримки інвестицій з урахуванням тих, які використовуються в країнах ЄС.
Трудові відносини – у фокусі уваги податкової служби
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками – це забезпечення соціальних гарантій громадян та надходжень до бюджету.
Нагадуємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.
Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Зауважимо, що фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та без попередження платника податків (особи).
