12-го січня 2025 року поріг вічності переступив Захисник України, підривник дільниці №37 шахти «Козацька» Дмитро КОРНЮШИН з Кривого Рогу, повідомила прес-служба Криворізького залізорудного комбінату
Дмитро Станіславович народився 7 вересня 1973 року в м. Кривий Ріг. Після здобуття загальної середньої освіти юнак розпочав доросле життя – працевлаштувався на Ленінський рудоремонтний завод, де працював підсобним робітником карбідної дільниці.
Згодом працював волочильником дроту та пресувальником електродного цеху. Протягом 1991-1993 років проходив військову строкову службу в лавах Збройних Сил України.
Демобілізувавшись, хлопець працював слюсарем з ремонту збагачувального та агломераційного обладнання дільниці №14 ДП «Кривбасрудоремонт».
Протягом своєї трудової діяльності Дмитро працював на різних промислових підприємствах Кривбасу – руднику «Суха Балка», КДГМК «Криворіжсталь», ДАК «Укррудпром», ДТ «Державне рудоуправління ім. Кірова», ВАТ «Південний ГЗК», ЧП «Екосплав», де обіймав посади слюсаря-ремонтника та підземного електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування.
Певний час шахтар навіть працював у Криворізькому міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
У 2006 році Дмитро Корнюшин пов’язав своє трудове життя з Криворізьким залізорудним комбінатом, де розпочинав з посади підземного гірника дільниці №26 шахти «Гвардійська» (наразі – «Козацька»).
Згодом працював електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування Сервісного управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання.
З 2016 року після відповідних курсів Дмитро Корнюшин обіймав посаду підривника дільниці №37 (вибухових робіт) шахти «Козацька», де трудився донині.
14-го серпня 2024 року, під час повномасштабної агресії рф проти України, Дмитра Корнюшина було призвано до лав Збройних Сил України. Ніс службу солдатом військової частини А7028.
Певний час про нього не було жодної звістки. Усі з нетерпінням чекали його повернення, але, на жаль, доля розпорядилася інакше.
Згодом було з’ясовано, що під час виконання бойового завдання Дмитро Станіславович загинув 12 січня 2025 року в районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області.
Без чоловіка залишилася дружина Вероніка Анатоліївна.
Вічна Пам’ять та Слава полеглому Герою!
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
