Артем служить в лавах 129 Криворізької бригади тероборони та відчайдушно знищує ворога на полі бою. Хлопець отримав перший бойовий досвід вже під час повномасштабної війни – на Херсонському напрямку. Має сім’ю та віру в найближчу Перемогу.
В Україні, де розгорнулась війна, багато молодих людей вирішили зробити вибір на користь служби у Збройних Силах. Одним з таких хлопців є Артем на псевдо «Бокал» з Кривого Рогу.
У мирний час криворіжець працював охоронцем та планував спокійне майбутнє. Але з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України боєць призвався добровільно у лави ЗСУ. Служить з березня 2022 року, а вдома його чекає вагітна дружина.
Артем приєднався до армії через свого друга, який вже обороняв країну. Він відчув, що не може залишитись осторонь у такий час. Хоча дружина переживала, вона підтримувала його рішення, розуміючи, що тільки разом вони можуть допомогти захистити свою країну.
«Спочатку добровольцем мобілізувався мій друг, ну вже і я за ним. Треба було, то й пішов, а як інакше. Дружина хвилюється, переживає, але реагує нормально, все розуміє, бо ніхто крім нас», — каже Артем.
Хоча Артем мав лише строкову службу до війни, він став впевненим стрільцем та побратимом. Свій перший бойовий досвід він отримав у боях на Херсонському напрямку.
«Коли добровільно йшов, розумів, що рано чи пізно це усіх торкнеться. Я не міг сидіти й дивитись, коли хтось зі зброєю в руках стримує вторгнення, в той час, як я прогулююсь та відпочиваю. Самого себе совість замучила, тим більше розумів, що під загрозою Україна, дім. Сидіти склавши руки та нічим не допомагати тоді вже був зовсім не вихід з ситуації. Я свій вибір зробив, саме тому я тут, бо кожен чоловік — це опора та захист свого дому, тому має робити свій внесок в боротьбі з агресором. Хоча для цього й не обов’язково бути на передовій. Можна бути корисним і в тилу», — додав захисник.
Історія Артема «Бокала» є однією з багатьох, які показують мужність та самопожертву українських бійців, які встали на захист своєї країни у часи небезпеки.
