З настанням літньої спеки мешканці Кривого Рогу та інших міст України все частіше помічають сумну картину: вода у річках та ставках перетворюється на зелену «кашу», набуває неприємного запаху, а на берегах з’являється загибла риба.
У народі це називають «цвітінням» води. Насправді ж водойми не цвітуть — вони задихаються. Це масштабне екологічне порушення, головним винуватцем якого, на жаль, є людина.
Про це повідомили у ГО «Досить труїти Кривий Ріг».
Пральний порошок і загибель риби: міф чи реальна загроза для Кривбасу?
Що таке «цвітіння» і чому вода стає токсичною?
«Цвітіння» води — це аномально швидке розмноження мікроскопічних водоростей та ціанобактерій (синьо-зелених водоростей). У природних умовах вони є частиною екосистеми, але коли в воду потрапляє занадто багато «їжі» для них, їхня кількість зростає в геометричній прогресії.
Головна їжа для цих водоростей — фосфати та сполуки азоту. Вони потрапляють у наші річки через:
- стічні води наших будівель та автомийок (побутова хімія, пральні та мийні засоби).
- застарілі очисні споруди міст, які просто не розраховані на фільтрацію такої кількості хімії.
- змиви мінеральних добрив із полів під час дощів.
Чим це небезпечно для довкілля та людей?
Кисневий голод (задуха): коли цей гігантський зелений килим відмирає, він опускається на дно і починає гнити. На процес гниття витрачається майже весь розчинений у воді кисень. Рибі та іншим мешканцям річки просто нічим дихати, що призводить до їх масової загибелі.
Токсична загроза: деякі види ціанобактерій виділяють небезпечні токсини. Вони можуть викликати отруєння у свійських тварин, які прийшли на водопій, а у людей — алергічні реакції, подразнення шкіри та навіть серйозні розлади здоров’я при купанні чи випадковому ковтанні води.
Читайте також: Моніторинг питної води: які висновки експертів щодо ситуації на Криворіжжі
Фахівці під час екологічного моніторингу постійно фіксують у таких водоймах критичне зниження вмісту розчиненого кисню та понаднормові концентрації амонійного азоту, нітритів, нітратів, фосфатів і завислих речовин. Це чіткий сигнал: екосистема в біді.
Як врятувати наші водойми?
Громадські організації та екологи постійно вимагають модернізації міських очисних споруд та суворого контролю скидів підприємств, дотримання вимог природоохоронного законодавства та впровадження екологічно безпечних методів господарювання. Але до 50% фосфатів потрапляють у воду з наших із вами квартир.
Ось прості щоденні кроки, які під силу кожному:
Перейдіть на безфосфатну побутову хімію. Перед покупкою прального порошку, гелю для миття посуду чи капсул для прання подивіться на склад. Обирайте засоби з маркуванням «без фосфатів» (phosphate-free) або з екологічними сертифікатами (наприклад, знак «Зелений журавлик»).
Зменшуйте кількість мийних засобів. Використовуйте рівно стільки порошку, скільки вказано в інструкції, не сипте «на око». Сучасні пральні машини та засоби ефективні й у менших дозах.
Не мийте авто біля річок та дощових стоків. Бруд разом із автошампунем та нафтопродуктами через зливову каналізацію без жодного очищення потрапляє напряму в найближчу річку. Мийте машину лише на спеціалізованих автомийках, де є замкнута система очищення води.
Розумне садівництво. Якщо у вас є дача чи присадибна ділянка, відмовтеся від надмірного використання синтетичних азотних та фосфорних добрив. Надлишок змиється першим же дощем у найближчу водойму: ставок, струмок, річку. Використовуйте органічні добрива та дотримуйтеся дозування. Дотримуйтесь меж водоохоронних зон – безпечної відстані до зрізу води.
Не викидайте відходи в унітаз. Залишки їжі, жир та побутове сміття перевантажують очисні споруди, знижуючи ефективність біологічного очищення води.
«Збереження чистоти наших водойм — це не абстрактна проблема і не лише питання екології. Це безпека нашої питної води, здоров’я наших дітей та майбутнє екосистеми Криворіжжя.
Тим більше зараз, у воєнний час, коли будь яка водойма – потенційне джерело альтернативного водопостачання у разі руйнування ворогом централізованих мереж. Почніть з власної ванної кімнати та кухні вже сьогодні!«, — йдеться у повідомленні.
Раніше ми писали: чому вода в Кривому Розі змінила смак: 5 фактів про водопостачання, про які не знають містяни.
