«Fpv-дрони над головою – це вже буденність»: історія криворізького нацгвардійця, що виконує бойові завдання на Херсонському напрямку

Сьогодні криворіжець Максим починав свій бойовий шлях на Донецькому напрямку, а нині виконує бойові завдання на Херсонщині, де щодня стикається з викликами війни, що змінила життя мільйонів українців.

«Fpv-дрони над головою – це вже буденність»: історія криворізького нацгвардійця, що виконує бойові завдання на Херсонському напрямку

До повномасштабного вторгнення Максим працював на шахтах та промислових підприємствах Кривого Рогу, а вже потім зіткнувся з життям під обстрілами на сході України. Сьогодні ж він – один із тих, хто тримає оборону на правобережжі Херсонщини, на одній з найгарячіших ділянок у районі Берислава. 

«Було дуже напружено. Ворог вів постійне спостереження, працювали fpv-дрони, «Ланцети», прилітали КАБ-и. Після передислокації ми заїхали на інше місце і на одній із позицій мої чергування тривали 11 місяців», – розповів гвардієць.

Свій перший бойовий досвід криворізький нацгвардієць отримав ще взимку 2022 року на Донеччині, в районі Курахового. Тоді активні бої точилися в Мар'їнці, а ворог намагався зруйнувати Курахівську дамбу.

Максим згадує не лише жорстокі артилерійські обстріли, а й вражаючу силу духу місцевих жителів. «Найбільше, що мене здивувало на Донеччині – люди, які відчували себе захищеними настільки, що не боялися майже нічого. Коли наш блокпост поблизу Курахового почали обстрілювати з танка, місцеві відпочивали біля водосховища. Тоді загинули пенсіонер та хлопчик, якому відірвало ногу. Наш побратим намагався допомогти, надавав першу допомогу, але шансів зберегти життя дитині, на жаль, не було», – з гіркотою говорив військовий.

Максим відзначав, що ударні дрони стали невід'ємною частиною фронтового життя, до якої чоловік вже звик. «Якщо бачиш раніше – стріляєш. Не встиг – ховаєшся. Ворог вдається до різних хитрощів. Поки ми були на позиції, нас підпалювали за допомогою FPV-дронів – з двох сторін поле загорілося, потім посадка, метрів 50 завдовжки, а там сухостій. Горіло добре – і наші бліндажі, і сітки. Все горіло. І це – теж реальність», – поділився захисник.

Попри всі труднощі та небезпеки, Максим вірить у перемогу – не як у мрію, а як у неминучість. «Коли ти знаєш, за що стоїш — ти нездоланний. А ми стоїмо за найдорожче — за свободу. І ми переможемо. Бо іншого варіанту просто не існує», – підкреслив нацгвардієць.

Він переконаний: у серці кожного українського захисника – вогонь, який не згасити жодним дроном, снарядом чи вибухом.

Нагадаємо, раніше ми писали про криворізького нацгвардійця «Мінуса», який після поранення став до мобільної групи ППО 

Джерело