Домашнє насильство — це не лише про завдані побої. Насправді ж воно включає десятки форм насильницької поведінки. Але у всіх цих різновидів є спільні ознаки: відсутність поваги до іншої особи, прагнення влади та контролю над ним або нею, керування його або її рішеннями та діями.
Читайте також: зупинили насильство: у Кривому Розі двох кривдників відправили до буцигарні
Домашнє насильство може бути спрямоване як на дружину, чоловіка чи дітей, так і на інших родичів — двоюрідних братів та сестер, бабусь та дідусів, колишнє подружжя, наречених, осіб, які спільно проживають однією сім’єю, опікунів та прийомних батьків.
Втім у жодному з випадків воно не є внутрішньосімейною справою чи особливостями родинного спілкування. Це протиправні дії, яким немає виправдання та про які не можна мовчати.
Саме тому у поліції нагадали важливі контакти, за якими Ви можете отримати консультації та роз’яснення з питань домашнього насильства:
· 102 – Національна поліція України;
· 0 800 500 202 — Гаряча лінія (call-центр) поліції;
· 0 800 213 103 – контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги;
· 0 800 500 335 або 116 123 – Національна «гаряча лінія» з питань протидії насильству та захисту прав дитини;
· 0 800 500 005 або з мобільного 116-123 (цілодобово) – Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації;
· 1547 – Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству.
Не можете телефонувати? Відправте повідомлення у чат-бот протидії домашньому насильству: @police_helpbot
Домашнє насильство – це проблема, яка не може бути вирішена силами однієї установи. Ефективна боротьба вимагає комплексного підходу, який включає співпрацю міської влади, правоохоронних органів, громадських і міжнародних організацій.
Раніше ми писали: насильство — не ок: в Україні діє 54 спецпідрозділи проти гендерного насильства.
