«Військова частина 3011 Національної гвардії України» розповіла в Кривому Розі про бойовий шлях нацгвардійця із позивним Тихий: «Хлопці на «нулі» повинні знати, що є ті, хто завжди їх прикриє»
Криворізький нацгвардієць Микола на псевдо Тихий виконував завдання на Донеччині — в районі населених пунктів Часів Яр та Урожайне.
До лав військової частини Микола призвався ще на початку повномасштабного вторгнення – 28 лютого 2022 року.
Після мобілізації виконував завдання з охорони та оборони важливих державних об’єктів.
Після проходження бойового злагодження підрозділ, у якому проходив службу Тихий, вирушив на виконання завдань в район населеного пункту Часів Яр.
Завданням Миколи було доставляти провізію та боєприпаси на позиції, а також евакуювати поранених. На завдання вирушав разом із рідним братом, з яким проходив службу в одному підрозділі.
«Нам одразу повідомили наш напрямок. Там було дуже багато позицій, до яких можна було й не дійти. На Каналі були так звані труби – там постійно були бої. Через fpv-дрони та 120-ті міномети доводилося часто годинами чекати, аби в якийсь проміжок часу, коли було затишшя, можна було швидко перебігти з однієї точки на іншу та помінятися. Коли перший раз йшли з братом, то так – хвилину сидиш, а потім хвилину біжиш, бо над головою постійно висить дрон і фактично не дає нічого зробити. Щойно тебе побачили – одразу прилітає, з усіх калібрів, що у є противника», — згадує гвардієць.
«Під час одного з обстрілів нам довелося чекати годин 5, аж поки змогли вирушити на евакуацію. На жаль, за цей час поранений побратим загинув. Поки ми чекали припинення вогню, групу військових із суміжного підрозділу «змалював» ворожий дрон, коли вони намагалися зайти на свої позиції. Ворог почав щільно обстрілювати їх квадрат. Евак зміг дістатися ще через півтори години», — розповідає Тихий.
Після ротації нацгвардієць перейшов до мінометного взводу – необхідні навички він отримав ще під час строкової служби, яку проходив у мінометній батареї. У листопаді 2024 року у складі мінометного розрахунку Тихий виїхав на виконання завдань на Времівському напрямку, в районі населених пунктів Урожайне та Велика Новосілка.
«Найтяжче було піхоті. Ми помагали хлопцям, найбільше ударів росіяни робили саме по ним. Для нас найважче було добиратися до позицій. Коли підвозили до точки, треба було швидко бігти. Коли ворог активізувався, починався якийсь рух, ми отримували команду і починали по ним працювати. Щоб росіяни не бігали, не вилазити та не заважали нашій піхоті», — говорить Микола.
Після відновлення та бойового злагодження хлопець знову вирушатиме на виконання завдань.
«Маємо зупинити ворога. І хлопці на «нулі» повинні знати, що є ті, хто завжди їх прикриє», — відзначає Тихий.
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
