Стіни криворізької гімназії №114 відтепер зберігатимуть пам'ять про ще двох випускників, які віддали життя за Україну. 7 липня на фасаді навчального закладу відкрили пам’ятні знаки Дмитру Майданюку та Андрію Міхєєву. На події зібралися рідні, вчителі, побратими та голова Ради оборони міста Олександр Вілкул.
Дмитро Майданюк, стрілець-сапер механізованого батальйону, пройшов запеклі бої ще під час АТО, з 2015 року. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він не вагався ні дня і вже 25 лютого 2022 року знову був у військкоматі. Друзі та рідні згадували його як неймовірно доброго оптиміста. Життя 50-річного бійця обірвав артилерійський обстріл 6 квітня 2022 року на блокпосту біля Новотошківського, що на Луганщині. За свої подвиги Дмитро отримав відзнаку Президента України «За участь в АТО», медалі «Бахмутський рубіж», «Світлодарська дуга», «За відвагу», «За незламність духу», «За оборону рідної держави», «Захиснику Вітчизни», низку відомчих нагрудних знаків та відзнаку «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
Другий захисник, Андрій Міхєєв, у цивільному житті опанував фах арматурника та електрозварника. У вересні 2022 року він змінив робочий одяг на військовий піксель. Мама бійця, Тетяна Міхєєва, згадала, як сильно син рвався захищати країну: оббивав пороги військкомату сім разів, поки його нарешті не взяли до лав ЗСУ.
«Вечером йому подзвонили і утром він уже з рюкзаком поїхав. Багато чого ми про війну і не знали, хлопці ж не розповідали особливо. Вже потім зі сповіщення я дізналася, що він був і на Херсонщині, і на Донеччині. Останній час служив під Києвом, був зенітником», – поділилася жінка.
Серце 35-річного Андрія передчасно зупинилося 20 жовтня 2023 року під час несення служби в Бучі на Київщині.
Вчителька історії Людмила Хорькова, яка за часів навчання хлопців була директоркою школи, добре пам'ятає Андрія: «Коли в школі навчається понад 1200 учнів, дуже складно запам'ятати всіх дітей. Але якраз запам'ятовуються ті учні, які приводять до кабінету директора, або тих, хто отримував якісь нагороди. На щастя Міхєєв не бував у мене в кабінеті з неприємних моментів. Тому запам'ятався, як всі учні. Більш через спортивні змагання, через трудові десанти, тому що ми маємо велику територію, яку ми самі обслуговували, прибирали. І через те, що це був такий учень, який був душою компанією. Дуже прикро, що така молодь уходить на небо».
Криворіжці вшанували пам'ять земляків хвилиною мовчання та поклали квіти до нових гранітних табличок.
«Ці хлопці, як всі, ходили всю школу, сиділи за партами, дивилися в ці вікна. Але війна все змінила. Війна забрала найбільш важливе – це життя. І нам залишається пам'ять. Ми завжди будемо пам'ятати, зробимо все, щоб жодне ім'я не пішло в небуття і низький уклін батькам, що виховали Героїв», – зазначив Олександр Вілкул, голова Ради оборони міста.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у Кривому Розі відкрили меморіальні дошки на честь Олександра Коваленка та Юрія Кривовяза.
