Як констатує факт «253 Криворізький окремий штурмовий полк «Арей», не кожному під час першого бойового виходу пощастить взяти в полон двох окупантів
Проте перший вихід – це ще й адреналін і страх.
Так про це розповідає боєць полку Арей з позивним Бабай.
«Я згадав навіть ту молитву, яку й знать не знав», – каже він.
Так і вдалося побороти страх.
У той день Бабай з побратимами вийшли на зачистку: «Перевірили кожен закуток – було чисто. Але вони спалилися по рації, вийшли на зв’язок зі своїми командирами… Ми дізналися, що хтось там є».
Знайшли бійці двох окупантів у підвалі зруйнованого будинку.
Одного з них поранили в плече й одразу почули: «Ми здайомся!»
Зрештою вибору в них не було.
Побратим Бабая надав пораненому першу допомогу.
Росіяни до полону сиділи в тому підвалі кілька тижнів.
На величезний подив наших бійців – один полонений виявився родом з України, з Тернопільської області. Але цю історію ми розповімо трохи пізніше.
Ще під час тієї двотижневої ротації Бабай з побратимом виносили пораненого кількадесят кілометрів.
Бабай в Ареї вже вісім місяців.
«Я не тікав – знав, що треба буде захищати Батьківщину. Головне – не падати духом, іти вперед і молитися Богу», – каже він.
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
