Різке зниження капіталізації криптовалютного ринку і крах біржі FTX показали, що наявна в цьому сегменті інфраструктура поки що не готова до роботи з інституційними інвесторами. При цьому централізовані наглядові інститути, створення яких так хотіли уникнути ентузіасти крипторинку, не такі вже й погані, вважають СЕО казино Slots City Україна та його команда.
Є погана новина, і є хороша: нинішня криза на ринку криптовалют не перша і досить глибока (погана), але (хороша) і не остання. Водночас це перша криза, що має ознаки системної. Зрозуміло, вона частково спровокована падінням ціни біткоїна та інших криптовалют, але структура її не схожа на події, які відбувалися після попередніх подібних обвалів. Біткоїну та деяким іншим криптовалютам притаманна висока волатильність. Можна навіть помітити, що останнім часом спостерігається висока кореляція курсів криптовалют із вартістю акцій високотехнологічних компаній. Ми бачили, що посилення грошово-кредитної політики провідних світових регуляторів призвело до різкого падіння вартості і біткоїна, і технологічних акцій. І, навпаки, найменші натяки на те, що ФРС пригальмує підвищення ставок, призводять до зростання фондового ринку США і крипторинку.
Але справа не тільки в цьому.
Копіювання інститутів
Для нинішньої ситуації характерна криза довіри до інститутів, а на фінансовому ринку саме така ефемерна річ, як довіра, вирішує дуже багато. Інфраструктура крипторинку, по суті, відбудовувалася як певна копія наявної інфраструктури традиційного фінансового ринку. На ній з’явилися свої біржі, криптобанки, брокери, консалтингові компанії. Причому спочатку наголос робили на тому, що цей новий фінансовий світ кращий за попередній, тому що на ньому немає задушливої руки держави, немає бюрократії — суцільна демократія й анонімність. Однак реальність швидко показала, що централізовані інститути завдячують своїм існуванням не звичці, а ефективності.
Повчальним прикладом стало створення на крипторинку аналога публічного розміщення акцій (IPO) — ICO (initial coin offering). Відмінність лише в одній букві — і вже зовсім інший режим державного регулювання. При цьому новизна, гнучкість і простота розміщення мали привернути на ринок безліч емітентів монет, схожих на традиційних емітентів на ринку акцій і облігацій, та інвесторів, які хотіли на цьому заробити. Негайно стали з’являтися ICO-аналоги аудиторів і рейтингових агентств, які почали аналізувати нові випуски на предмет їхньої ефективності для інвесторів. Ринок зростав стрімко, проте дуже скоро стало зрозуміло, що більшість таких розміщень закінчується з великим збитком для інвесторів, а до 80% розміщень взагалі є скамом, тобто чистим шахрайством.
Після цього криптоентузіасти зробили ставку на прихід на ринок інституційних інвесторів, на появу в класичних бірж строкових контрактів на біткоїни, на формування ETF, які могли б акумулювати кошти роздрібних інвесторів та інституціоналів, що мало б одразу підняти капіталізацію ринку. І справді, очікувані події відбулися. З’явився біткоїн-фонд GBTC (Grayscale Bitcoin Trust), що дав змогу інвестувати в криптовалюту традиційним інвесторам — індивідуальним та інституційним. Великі компанії стали вкладати в біткоїн вільні кошти. Уряд Сальвадора зробив ставку на біткоїн як на повноцінну валюту. Загалом, з’явилося чимало новин, здатних оживити криптовалютний ринок.
Інвестиції на око
На тлі низьких відсоткових ставок і великого обсягу ліквідності біткоїн наприкінці 2021 року досягнув максимальних значень, проте далі все пішло не так. Заради боротьби з інфляцією ФРС пішла на збільшення ставок, що призвело до падіння фондових ринків, зростання долара і відходу від усіх ризиків. Особливості розрахунків за фондом GDTC обернулися колосальним дисконтом — у листопаді фонд не без допомоги регуляторів коштував удвічі дешевше за свої активи. Криптоінвестори стали уважніше стежити за ситуацією на ринку, що падає.
У цей момент і виник скандал навколо біржі FTX — четвертої серед найбільших бірж з торгівлі криптовалютами. З’ясувалося, що керована Семом Бенкманом-Фрідом біржа практично не мала жодного ризик-менеджменту. Її резервний фонд, по суті, працював як хедж-фонд, що видавав кредити засновникам і афілійованим компаніям, а інвестувалися кошти в проєкти, які не проходили жодної серйозної оцінки. Сама Керолайн Елісон, СЕО афілійованої з FTX трейдингової компанії Alameda, чесно зізнавалася, що вибір інвестицій визначається на око.
У підсумку біржа виявилася не в змозі розплатитися зі своїми клієнтами. За принципом доміно це обрушило віру в безліч схожих проєктів різної величини. Інвестори зараз терміново переводять грошові кошти з бірж на холодні гаманці, що раніше свідчило про можливе зростання крипторинку, а зараз стало втечею від ризику пропажі активів. Ринок лихоманить у пошуках інструментів стабілізації. Наприклад, біржа Binance оголосила про те, що готова в щоденному режимі підтверджувати наявність необхідних резервів, допомагати проблемним проектам і всілякими іншими способами заспокоювати клієнтів.
Шанси на виживання
Який висновок можна зробити з цієї історії? Вийшло чергове нагадування про те, що контроль над ризиками на фінансовому ринку, нудні процедури на кшталт KYC («Знай свого клієнта»), створення гарантійного резервного фонду — це необхідний, хоча й недостатній, набір заходів для підтримання стійкості фінансових ринків, зокрема й крипторинку. Крах FTX показує, що наявна на сьогодні інфраструктура поки що не готова до освоєння коштів інституційних інвесторів. На щастя, капіталізація криптовалютного сегмента відносно невелика — якщо порівняти її, наприклад, з масштабами світового фондового ринку, тому глобальних системних ризиків не виникне.
При цьому криза не означає неминучу смерть крипторинку, який ховали вже багато разів. Але, щоб вижити, криптоіндустрія повинна змінюватися. Очевидно, йтиметься і про посилення регулювання, і про вдосконалення ризик-метрик інституційних інвесторів, готових іти на ризики нового цифрового світу. Знадобиться час, щоб повернути довіру інвесторів, і говорити про майбутню динаміку криптовалют поки що досить складно. Уже з’являються дослідження, автори яких намагаються поширити на криптовалюти теорії ціноутворення, що застосовуються до традиційного фінансового ринку, але практична цінність таких робіт поки що невелика. На відміну від акцій, які хоч якось пов’язані з грошовими потоками реальної економіки — нехай навіть у свідомості спекулянтів, — цифрові валюти не мають такого зв’язку. Попит на них не зав’язаний на якісь економічні події, а динаміка курсу більшою мірою залежить від ліквідності, від готовності учасників ринку прийняти ризик і диверсифікувати свій портфель. Це може призвести як до багаторазового зростання, так і до падіння. Окремо можна сказати, що за відсутності регулювання ринок ще більше схильний до маніпулятивних практик з боку великих гравців.
