Йому б зараз треба було сидіти за партами, спілкуватися з дівчатками, дружити з хлопцями, але 4 квітня змінило все: місто прощається з Нікітою Солоніченком

У Кривому Розі проводжають останньою земною дорогою Нікіту Солоніченка. Хлопець загинув 4 квітня, коли окупанти накрили місто ракетою Іскандер.

Йому б зараз треба було сидіти за партами, спілкуватися з дівчатками, дружити з хлопцями, але 4 квітня змінило все: місто прощається з Нікітою Солоніченком

Нікіта Солоніченко був студентом другого курсу Автотранспортного фахового коледжу Криворізького національного університету. Запам’ятався оточуючим життєрадісністю, цілеспрямованістю, щирістю. Він випромінював енергію та оптимізм. 

«Йому б зараз треба було сидіти за партами, спілкуватися з дівчатками, дружити з хлопцями. Жити пацанським криворізьким життям. На річку ходити, просто ходити нашими вулицями. Це велика втрата. росіянам немає прощення. Взагалі немає прощення на всю вічність. Що може бажати хлопець у 17 років? Бути першим, другом хорошим. Бути в майбутньому пристойним, порядним чоловіком. Були безумовно природні цілі, як у будь-якого хлопця, який у 17 років бачить своє майбутнє в добрій, мирній країні», — говорить один з присутніх на прощанні. 

У Нікіти залишилися батьки та молодший братик. 

У те чорне, 4 квітня росія разом з Нікітою забрала життя ще 8 дітей. Вічна пам'ять невинно вбитим.

Нагадаємо, сьогодні ховали 3-річного Тимофійка. Він – найменша жертва ворожого обстрілу. 

Йому б зараз треба було сидіти за партами, спілкуватися з дівчатками, дружити з хлопцями, але 4 квітня змінило все: місто прощається з Нікітою Солоніченком1Йому б зараз треба було сидіти за партами, спілкуватися з дівчатками, дружити з хлопцями, але 4 квітня змінило все: місто прощається з Нікітою Солоніченком2Йому б зараз треба було сидіти за партами, спілкуватися з дівчатками, дружити з хлопцями, але 4 квітня змінило все: місто прощається з Нікітою Солоніченком3

Джерело