«Ти або тримаєш ритм станції, або вона зупиняється», — каже машиніст крана Криворізької ТЕС Сергій
Сергій працює машиністом крана на Криворізькій ТЕС уже понад чверть століття — з 2000 року. За фахом він автокранівник, але на ТЕС прийшов не одразу «на кран». Починав на вагоноперекидачі, звикав до ритму станції й лише згодом піднявся на висоту.
Починав, як і всі, помічником. Самостійно керувати краном було заборонено — тільки поруч із досвідченим наставником.
«Наставники в нас були суворі. Вони вчили не поспішати і завжди думати на крок уперед», — згадує Сергій.
Робота кранівника виглядає одноманітною: ті самі колії, ті самі дії. У звичайному режимі роботі кран розвантажує вугілля, подає його на конвеєри та формує штабелі на складі.
А якщо виникають збої на інших ділянках, то лише кран може одночасно розвантажувати вагони та «годувати» станцію вугіллям.
«Цикл крана — півтори хвилини За цей час потрібно набрати вугілля, перевезти його через склад, висипати в бункер і повернутися назад. Без помічників, без підказок. Ти маєш усе відчувати сам», — каже Сергій.
Найважчим став 2022-й рік
Ворог був за кілька кілометрів.
Працювали під обстрілами, без сирен.
На висоті сховатися ніде — навколо скло.
Одного разу ударом вибило живлення крана, а Сергій був посередині складу. Довелося бігти по крану й мчати до укриття під уламками. Згодом він вигадав власний спосіб порятунку.
«Я насипав під кабіною вугілля — щоб у разі небезпеки можна було просто стрибнути вниз», — каже він.
За свою роботу Сергій нагороджений Подякою Міністерства енергетики України.
Юрій ПОТУПЧИК,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
