Життя чоловіка обірвалося напередодні третьої річниці цієї пекельної війни, 23 лютого. Його серце перестало битися поблизу селища Комар Волноваського району. Анатолій був солдатом, оператором-топогеодезистом, а за мирного часу – електрозварником.
До того, як війна безжально вирвала його з цивільного життя, Анатолій працював на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Він був майстром своєї справи, людиною з золотими руками та щирим серцем.
На першій дільниці, де працював, спеціалізувався на ремонті систем змащення. На другій – був у бригаді, яка відповідала за ремонт рольгангів, шлеперів та іншого обладнання, без якого робота цеху була б неможливою. Чоловік завжди якісно виконував зварювальні роботи, а також допомагав слюсарям-ремонтникам. Він був універсальним і незамінним працівником.
«Завжди спокійний і врівноважений, Анатолій Чоботаренко приймав виважені рішення. А його спокій передавався колегам, що дуже важливо у складних ситуаціях. Ми втратили одного з найкращих фахівців та чудову людину», — згадав заступник начальника блюмінгу з механоустаткування Костянтин Шулигін.
Редакція «Першого Міського» висловлює щирі співчуття рідним, друзям, колегам та всім, хто знав Анатолія.
Вічна пам'ять та шана Герою!
Раніше ми писали, що Кривий Ріг попрощався з оборонцем Станіславом Ніконенком
