Як розповідає «129-та Криворізька окрема важка механізована бригада», його покликання — бути поруч. Ігумен Макарій (Олег Дядюсь), позивний «Монах», — військовий капелан, який пройшов шлях від чернечої келії до передової, де сьогодні служить не лише словом, а й ділом
У його історії — Майдан, АТО, повномасштабне вторгнення, бойовий досвід і глибоке розуміння ролі капелана як духовного наставника, психолога, медіатора і, в разі потреби, захисника зі зброєю.
Перші кроки капеланства для нього почалися на Майдані. Тоді він уперше відчув, що священик має бути там, де люди відстоюють свободу.
У період АТО долучився до війська: був стрільцем, медиком, водієм, служив у комендантській роті. З початком повномасштабного вторгнення знову став до строю.
Каже, що найбільше його вражали хлопці, які «завжди хотіли йти на завдання» і швидко вчилися.
Сьогодні отець Макарій — поруч з нашими криворізькими бійцями: підтримує, слухає, допомагає знаходити рішення в найскладніші моменти.
Пліч-о-пліч працює й із командирами — допомагає налагоджувати взаєморозуміння в підрозділах, знімати напругу та тримати згуртованість.
Нагадує, що страх — не слабкість, а природна реакція, з якою можна і потрібно працювати; а гідність і взаємна довіра допомагають тримати стрій не гірше за броню.
Його капеланство — про повагу до віри кожного, про міжнародне гуманітарне право і про гідність у найважчих обставинах.
У різних ситуаціях він стає тим, кого потребує підрозділ: духовним наставником, слухачем, посередником. А коли обставини змушують — захисником, що стоїть поряд.
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
