Як повідомляє «Військова частина 3011 Національної гвардії України», захисник Маріуполя, нацгвардієць Дмитро поділився спогадами про героїчну оборону міста: «На моїх очах зникав прекрасний Марік, який окупанти безжально перетворювали на руїни»
У лютому 2022 року навідник екіпажу БТР Дмитро виконував завдання разом зі своїм підрозділом неподалік Маріуполя. Коли ворог почав обстріли позицій, довелося змінити дислокацію та зайняти кругову оборону міста. Оскільки окупанти здійснили підступний напад і на той момент переважали у живій силі та озброєнні, поступово бої перемістилися вже у міську смугу.
«Ворог розстрілював з усіх видів озброєння будинок за будинком. Вони рухалися ордою, навалою. Авіація, артилерія, танки, снайпери – ворог вів обстріли з усіх видів зброї, щоб прорватися у місто. Ми з усіх сил відбивали атаки, тримали кожен метр», — згадує гвардієць.
В одному з вуличних боїв Дмитро отримав кульове поранення двох рук та був евакуйований до однієї з міських лікарень.
«В лікарні було дуже багато цивільних і з кожним днем їх прибувало все більше. Коли окупанти знищили пологовий будинок, фото з якого облетіли увесь світ, породіль звідти теж перевезли до цієї лікарні. Через переповнений тяжкими хворими медичний заклад мене було перевезено до польового шпиталю на «Азовсталь». Так почалася нова сторінка моєї біографії, пов’язана з історичними подіями на Азові», — розповідає Дмитро.
На «Азовсталі» щодня танули запаси питної води, провізії та медикаментів. Натомість бойовий дух залишався непохитним, в тому числі серед поранених.
«Ми підтримували одне одного, як могли. Попри цілодобові авіаобстріли і ризик загинути щохвилини, мене підтримували мої побратими й думки про родину, яка чекала на мене: батьки, сестра, дружина і маленька донечка, якій на той момент було 5 місяців», — ділиться спогадами боєць.
Дмитро пройшов усі кола пекла, проте не здався.
Він знову став у стрій.
«Ми повинні вибити ворога з нашої землі, інакше уся країна перетвориться на руїни. Випробування загартовують мене і я захищатиму свою країну, поки живу», — говорить Дмитро.
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
