До повномасштабного вторгнення Андрій мав цілком мирну, хоч і сувору професію — працював начальником підземної дільниці рудопідготовки шахти «Тернівська» у Кривому Розі
Проте 24 лютого 2022 року, коли перші вибухи сколихнули рідне місто, він зрозумів: його місце там, де вирішується доля країни.
Через Покровсько-Тернівський РТЦК та СП Андрій добровільно став до лав 17-ї ОВМБр на посаду водія реактивно-артилерійського дивізіону.
Найбільше Андрію закарбувалися в пам’яті перші тижні оборони рідного міста. Березень 2022-го, Херсонський напрямок. Командування надає координати: ворог тягне колону з боєприпасами для своїх РСЗВ.
«Ми швидко зайняли вогневу позицію, розгорнули машину та зорієнтувалися. Буквально три пристрілочних снаряди — і ми влучили прямо в БК. Почалася тривала детонація, техніка й особовий склад ворога були знищені. Це було одне з перших моїх бойових завдань. Ми виконали його фактично без бойового досвіду, але з величезним бажанням зупинити окупанта», — згадує «Квітень».
Андрій переконаний: ворог не зупиниться сам.
Ми маємо битися за свою ідентичність, за право бути собою на власній землі.
«Ми відстоюємо свою землю і обов’язково відбудуємо квітучу Україну. Але для цього нам потрібна сила», — говорить захисник.
Вдома на героя чекає велика родина: дружина, донька, двоє синів, матір та брат. Саме заради них він щодня наближає перемогу та виборює майбутнє для нашої держави.
Боїшся, що не маєш досвіду?
Андрій та його побратими впевнені: головне — це характер.
«Долучайся до сил оборони, а саме до 17-ї бригади. Ми тебе навчимо та передамо свій досвід для успішного знищення ворога!»
Разом до Перемоги!
Слава Україні!
Відділення комунікацій 17-ї окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України,
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
