«За день ворог дронами розбирав наші позиції, вдень ми їх знову збирали та так по колу», — криворізький нацгвардієць Олександр про життя бійців в окопах на передовій, повідомляє прес-служба в/ч 3011
Як і тисячі патріотів, Олександр добровольцем доєднався до війська у лютому 2022 року. Припинив багаторічну працю на шахті, залишив теплу домівку та одягнув однострій.
Перші ротації проходив на херсонському напрямку, боронячи наші південні рубежі. На схід потрапив тоді, коли ворог, накопичивши сили, почав активний наступ. Окопи, бліндажі існували недовго: росіяни щільним вогнем знищували квадрат за квадратом.
«Армійський побут на нулі – суміш різних чинників. Передусім це безпека, укриття. Навіть розуміючи, що окоп є дуже тимчасовою фортифікацією, ми все одно намагалися якось одомашнити його, зробити зручним, ми все ж таки люди. БК, наприклад, треба розташувати так, щоб під час прильоту не сталося детонування і ми не загинули. Вода, їжа, ліки теж знаходилися на певних місцях, бо це теж стратегічний запас. Ти не знаєш, скільки пробудеш тут. Місце для відпочинку – це найпростіше. Каримат, спальник – ось і все. Головне, щоб був час на сон між обстрілами. Хаос, бардак не можна допустити, під час ускладнення оперативної ситуації треба автоматично знайти все, що необхідно», — розповідає нацгвардієць.
«Вдень вороги скидами і обстрілами розбирали наші позиції, ми вночі збирали, відбудовували все знову», — згадує Олександр. Ворог постійно намагався вирахувати місцеперебування його групи, вів вогонь, не жаліючи снарядів.
Одного дня міна залетіла до його бліндажа і розірвалася.
Боєць отримав серйозне поранення і був евакуйований до стабілізаційного пункту.
Вже у лікарні під час обстеження виявилось, що в тілі Олександра 70 осколків різного розміру. Нацгвардієць переніс операцію та після лікування продовжив службу.
За сумлінне виконання службових обов’язків, за мужність та героїзм Олександр отримав державну нагороду від Президента України — медаль «За військову службу Україні».
«Вважаю, що це не тільки моя нагорода, а й моїх побратимів», — скромно зазначає Олександр.
«На фронті – ми єдина, міцна команда, об’єднана спільною метою: знищити окупантів. Там кожен гідний найвищої нагороди, оскільки ціною свого здоров’я та життя виборює свободу та незалежність рідної держави».
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
