Як розповідає «253-й Криворізький окремий штурмовий полк «Арей», з першого дня великої війни Олександрі з позивним Мала хотілося бути складовою сили, яка боронить нашу землю. Майже місяць в окупації помножив це відчуття багатократно, а про ті дні – в окупації – вона навіть згадувати зараз не хоче
Тож фактично з квітня 2022-го вона в армії. Офіційно доєдналась у серпні, коли створювався тоді ще батальйон «Арей».
– У січні 2022 року я була мамочка-мамочка, – каже Олександра. – Я нічого не бачила крім дитини, її гуртків, навчання. А зараз збройні сили у мене в крові. На п’ятий день відпустки вже стає скучно й я сама починаю дзвонити й питати як справи. В ресторанному менеджменті, на який вчилася, я вже себе не бачу.
Зараз Олександра – начальниця логістики й заступниця командиру полку.
З часом щоденна рутинна робота стає звичною й повсякчас виникає бажання зробити щось більше для перемоги, але не завжди це вдається з різних причин. І це дратує.
Найбільше бажання Олександри – щоб війна якомога швидше закінчилася нашою перемогою. Щоб Україна відновила кордони:
– Живемо тільки на вірі в перемогу. Хочеться, щоб цей кошмар для і цивільних, і військових закінчився так раптово як і почався.
Не вимагати від людей більше, ніж може зробити сама – правило за якими живе і працює зараз. У логістів добре збита команда – багато людей працюють на своїх посадах вже чотири роки, маючи великий досвід.
– Як казав Сергій Жеребило (заступник командира полку, голова Інгулецької райради Кривого Рогу), наша логістика – це готова фірма, – усміхається. – Нас куди не перемісти, все почне працювати. Без людей, які є в мене в команді, я б не виправдала сподівання командування.
Проте як для більшості військових, найцінніше для Олександри зараз – дім, син, мамин борщ. Сину скоро виповниться 14 років. Завжди питає: «Мама, ти вже не поїдеш нікуди? А надовго?» Тому Олександра мріє, щоб наші діти нарешті змогли нормально ходити до школи, навчатися.
– Мабуть, наші діти вже не будуть такими наївними, добрими й спокійними, як могли б бути без війни, – сумно констатує Олександра. – Наша перемога має бути феєричною і для всіх зрозумілою. Всім має бути очевидно, що до нас не можна лізти!
Й для цього ми всі працюємо – кожен на своєму місці.
До перемоги!
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
