Щоб продовжувати бізнес в будь-яких умовах, роботодавці переводять працівників на віддалені форми роботи: дистанційну або надомну.
Чим ці форми відрізняються між собою і як правильно оформити дистанційного працівника — роз’яснила Державна податкова служба у Дніпропетровській області.
Дистанційні працівники працюють у будь-якому місці за власним вибором. Разом з тим, у цьому випадку вони мають бути на зв’язку з роботодавцем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Натомість, Надомний працівник «прив’язаний» до вказаної в трудовому договорі адреси й може змінити її лише з дозволу роботодавця. Тобто, надомний працівник працює за місцем проживання або в інших визначених ним місцях поза приміщеннями роботодавця. Для такої роботи характерна закріплена робоча зона або технічні засоби, наприклад інструменти, приладдя для виробництва продукції, надання послуг або іншої роботи.
Читайте також: «Кривбаспроект» піде з молотка: Фонд держмайна оголосив про торги
Ще одна відмінність — це режим роботи. Надомний працівник зазвичай додержується загального режиму роботи підприємства. Тоді як на дистанційного правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються. Працівник чи працівниця розподіляє робочий час на власний розсуд — може працювати хоч рано вранці, хоч пізно ввечері. За обох форм віддаленої праці діють норми тривалості робочого часу: нормальна тривалість — до 40 годин на тиждень; скорочена (для певних категорій працівників) — до 24 або 36 годин на тиждень.
Раніше ми писали: Через війну працівники енергетичних компаній виїжджають на робочі виклики у бронежелетах