Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine презентувала результати Рейтингу прозорості міст під час повномасштабної війни. Аналітики оцінили 100 муніципалітетів з 21 області України за 70 критеріями.
Лідер Рейтингу — Чернівці. Місто отримало 84,5 бала зі 100 можливих завдяки суттєвому прогресу — 27,1 відсоткових пунктів за рік.
На другому місці – Вінниця з 81 балом, а на третьому Луцьк (76 балів).
Середній рівень прозорості 100 міст — 41,6%.
Середній рівень прозорості великих міст найвищий — 59,1%, середніх — 41,7%, а малих — 33,2%.
Лише чотири міста з населенням до 50 тис. змогли отримати статус «частково прозоре»: Володимир (60,5 балів), Покров (57 балів), Вараш (55,5 балів) та Славута (52 балів).
Зі 100 міст, що оцінювались у 2024 році, 78 брали участь і в дослідженні 2023-го. Тоді середній рівень прозорості міст сягав 42,2%. Натомість у 2024 році середній рівень прозорості 78 муніципалітетів зріс до 45,4%.
У десятку найкращих увійшли сім обласних центрів та три інших міста. Крім п’яти прозорих, це частково прозорі Біла Церква (69), Миколаїв (68), Кропивницький (67,5), Дрогобич (66) та Хмельницький (64,5).
Також аналітики оцінили 10 міст, що мають статус територій можливих бойових дій. Середній рівень прозорості цих міст — 43,9%, що трохи вище за загальний. 8 прифронтових муніципалітетів, які брали участь в обох дослідженнях, у 2024 році продемонстрували більший за загальний прогрес у зростанні середнього рівня прозорості.
Миколаїв і Запоріжжя отримали статус «частково прозорих», а решта вісім «прифронтових» міст (Глухів, Златопіль, Лозова, Марганець, Охтирка, Суми, Харків, Шостка) — «непрозорих». Суттєвий прогрес здійснив Миколаїв, який з 68 балами посів 7-ме місце у Рейтингу.
Водночас Запоріжжя продемонструвало за рік найпомітніший прогрес, піднявшись на 12-ту сходинку завдяки покращенню показників на 27,3 в.п.. Також свої результати покращили Суми (+16,4 в.п.) та Марганець (+12,7 в.п.).
Читайте також: З 19 травня у Кривому Розі розпочнеться друга хвиля безкоштовної видачі продуктових наборів для пільгових категорій громадян
Найкраще міста виконують індикатори, які поєднують у собі вимоги закону та найкращі практики управління. Середній рівень виконання цих індикаторів склав 45%. Трішки меншим є показник виконання індикаторів, пов’язаних із законодавчими вимогами — 44,1%.
Кривий Ріг не потрапив до жодної з категорій прозорості
А от індикатори, що перевіряють реалізацію найкращих практик, які поки що не є вимогою закону, були виконані в середньому лише на 37,1%. Тож містам ще є над чим працювати, зважаючи на те, що індикатори, за якими стоїть чинне законодавство, мають бути виконані обов’язково.
Варто окремо згадати про успішні результати Коростеня, який повністю втілив 72,7% індикаторів, пов’язаних із вимогами законодавства, здобуток Володимира та Кам’янського, котрі цілком реалізували по 70,6% критеріїв, що комбінують вимоги закону та найкращі практики, а також досягнення Шептицького, який виконав 71% індикаторів, що перевіряють втілення найкращих практик управління.
72 міста залишаються непрозорими
Проте серед 100 досліджуваних 72 міста все ще залишились непрозорими. Найгірші результати продемонстрували Конотоп (11 балів зі 100 можливих), Могилів-Подільський (15,5) Золочів (16), Хуст (16,5), Білгород-Дністровський (17,5), Південне і Вишневе (по 19,5), Самар (21,5), Глухів та Ізмаїл (по 22,5).
Які міста втратили статус «прозорих»
Порівняно з 2023 роком 6 міст опустилось до нижчої категорії: два – втратили статус «прозорих» і ще чотири — статус «частково прозорих»:
Найбільший відкат аналітики зафіксували у Шостки (-15,5 в.п.) та Дрогобича (-14 в.п.).
Каменем спотикання для мунулорічних «прозорих» Дніпра і Дрогобича стали індикатори, яких не було в дослідженні 2023 року. Виконання нових критеріїв забезпечувало місту від 47 до 50 балів із 100 можливих. А із 16 повністю невиконаних Дніпровською міською радою індикаторів 13 (81,3%) були новими, а із 14 повністю невиконаних Дрогобицькою — 10 (71,4%).
Натомість Вінниця та Чернівці цілком виконали найбільшу кількість нових індикаторів. У випадку Вінниці ця частка склала 79,4% усіх нових критеріїв, у Чернівців — 75%. Це допомогло їм очолити рейтинг.
Найбільше повних виконань міста продемонстрували в індикаторах, пов’язаних з відкритістю – 43,6%, взаємодією з громадськістю – 41,7% та реагуванням на виклики війни – 39,6%.
Найгірше міста впорались зі сферами: послуги громадянам – 67% повних невиконань, комунальне майно та земля – 61,1%, кадрова політика та доброчесність – 60,3%.
Також аналітики дослідили дані за 8 років оцінювань, що дало змогу розмежувати реальний вплив і формальні ознаки, виявити справжні рушії змін і зрозуміти, як на прозорість впливають системність роботи, умови війни та адаптивність місцевого самоврядування.
Один з висновків – існує помірний зв’язок між фінансовою спроможністю міст, кількістю населення чи регіоном. Водночас взагалі не помічено залежності рівня прозорості та кількістю тривог. Найбільше рівень прозорості міст залежить від політичної волі керівництва і системності, тяглості зусиль, яких докладають, щоб впроваджувати відповідні механізми.
Водночас з’ясувалось, що прозорість – важлива складова стійкості громад, і ті муніципалітети, в яких систематично працювали над її підвищенням до повномасштабного вторгнення, змогли ефективніше протистояти викликам війни та адаптуватись до нових умов.
Раніше ми писали: як за правилами української мови вірно називати мешканців і мешканок Кривого Рогу? Точну відповідь на це запитання знають лише досвідчені мовники. Самі чоловіки і жінки, які живуть тут, плутаються у назвах. До Дня народження міста Кривого Рогу команда krivbass.city запустила спецпроєкт «Кривому Рогу — 250».
