Наприкінці жовтня 2026 року на східних околицях Кривого Рогу зафіксовано природне явище, яке привертає увагу біологів. Дикі водяні птахи залишаються зимувати на відкритих ділянках місцевих очисних споруд. Відповідні спостереження опублікував місцевий фотограф-анімаліст та дослідник дикої природи Анатолій Сальник.
Читайте також:Унікальне видовище під Кривим Рогом: на водойми прилетіли рідкісні лебеді-кликуни
Які види птахів залишаються зимувати на Криворіжжі
Зафіксовано, що незамерзаючі ділянки технічних водойм стають надійним прихистком для кількох видів водоплавних птахів. За даними спостережень від 26 жовтня, чепура велика (Ardea alba) та чапля сіра (Ardea cinerea) систематично використовують очисні споруди східної частини міста як зимовий ареал.
Вже 27 жовтня динаміка на локації змінилася: зручні місця на деревах біля води, де напередодні перебували чаплі, зайняла зграя великих бакланів (Phalacrocorax carbo). Подібна зміна пташиних угруповань на одному дереві свідчить про конкуренцію за найбільш комфортні умови проживання поблизу відкритої води.
Чому пернаті обирають промислові очисні споруди
Фахівці вказують, що зимівля водяних птахів на технічних водоймах є наслідком успішної адаптації до індустріальних умов регіону. Очисні споруди мають кілька переваг, що дозволяють птахам не витрачати ресурси на осінню міграцію:
Читайте також:Аномалія на Криворіжжі: чому на місцевих водоймах раптово оселилися рідкісні морські птахи
- Температурний режим. Завдяки технологічним процесам вода на таких об’єктах залишається відкритою і не вкривається кригою навіть у сильні морози.
- Постійна кормова база. Доступ до води забезпечує можливість цілорічного полювання на дрібну рибу, земноводних та мікроорганізми, які концентруються на очисних ділянках.
- Безпека. Огороджені та охоронювані території очисних споруд знижують ризик нападів наземних хижаків на колонії птахів.
Що кажуть експерти про зміну міграційних звичок
Збільшення кількості зимуючих птахів у межах України є загальною тенденцією останніх років. Орнітологи зазначають, що вирішальним фактором для відмови від перельоту у вирій є саме доступність харчування, а не температурний режим.
Як зазначає орнітологиня Тетяна Кузьменко, для пернатих холодні температури не є критичними, якщо у них є постійний доступ до висококалорійної їжі. У своєму коментарі для видання «Українська правда» фахівчиня пояснює, що птахи успішно переносять зиму, якщо своєчасно отримують достатню кількість енергії від корму, адже саме загроза голоду та замерзання водойм змушують їх мігрувати на південь.
Щодо бакланів, їхня присутність на внутрішніх водоймах взимку також є частиною ширших екологічних змін. Доктор біологічних наук та співробітник Національного природного парку «Тузловські лимани» Іван Русєв повідомляє, що баклани дедалі частіше відмовляються від дальніх перельотів і залишаються в Україні впродовж усієї зими, формуючи нові зимувальні скупчення. Як йдеться у матеріалі видання «Одеське життя», фіксація цих птахів у холодний сезон підтверджує наявність стабільної рибної бази на відкритих ділянках води та їхню адаптацію до локальних біоценозів.
Значення для екології Дніпропетровщини
Той факт, що такі великі птахи як чепура, чапля та баклан знаходять прихисток на схід від Кривого Рогу, вказує на здатність дикої природи адаптуватися до техногенного середовища. Очисні споруди підприємств, які виконують суто санітарну та промислову функцію, паралельно стають своєрідними локальними оазисами для підтримки біорізноманіття.
Моніторинг цих локацій, що здійснюється місцевими фотографами та біологами, дозволяє фіксувати зміни в орнітофауні Дніпропетровщини та досліджувати нові моделі поведінки перелітних птахів в умовах промислового міста.
