Як повідомили в Кривому Розі Світлана ВАВІЛОВА та «Південний ГЗК», рудничанин, машиніст скрепера у кар’єрі Олександр Миколайович ЖИРНИЙ на щиті повернувся з фронту додому
Олександр Миколайович народився 28-го серпня 1978 року. Після закінчення школи на хлопця чекала строкова служба в лавах Збройних Сил України, опісля ще рік служив в одній із криворізьких військових частин командиром відділення – старшим майстром автомобільної роти.
Та й більша частина його трудового життя була пов’язана саме з автотехнікою: він однаково вправно і керував нею, і ремонтував. У різні роки працював у ЗАТ «Кріворіжіндустрбуд», ЗАТ «Вовнопрядильна фабрика», ВАТ «Інгулецька спецекскавація» тощо.
Знав ціну і шахтарській праці: більше десяти років трудився на шахті «Родіна» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Саме в цей період росія починає свою військову агресію на Донбасі, і у 2014 році Олександр стає на захист української державності зі зброєю у руках, бере участь в антитерористичній операції на Донеччині.
На Південний ГЗК чоловік прийшов працювати взимку 2020 року. Трудився в гірничотранспортному цеху машиністом скрепера на дільниці з будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг у кар’єрі.
Та після початку повномасштабної війни вже першого весняного дня 2022 року югоківець пішов боронити рідну землю від російських окупантів. Мужньо виконував свій військовий обов’язок.
Та 5-го червня 2026 року сержант Олександр Жирний під час бою коло населеного пункту Озерне, що в Краматорському районі на Донеччині, зник безвісті.
Родина до останнього чекала на добру звістку, але, на жаль, дива не сталося: загибель Героя підтвердилася цього тижня.
Вічна пам’ять Герою!
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
