Господарський суд Дніпропетровської області відмовив у задоволенні позову двох вірянок УПЦ (мп), невдоволених тим, що релігійна громада Великомученика і цілителя Пантелеймона села Вільне Криворізького району ухвалила рішення змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях шляхом входження до складу Православної Церкви України (ПЦУ) на чолі з предстоятелем Епіфанієм
Зміна підлеглості релігійною громадою була визнана державою в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, голова якої видав відповідне розпорядження.
Однак вірянки промосковської УПЦ пішли шляхом оскарження рішення зборів релігійної громади, бо воно, стверджували, ухвалене з грубим порушенням Статуту релігійної громади.
Мовляв, 90 мешканців села Вільне, які взяли участь у зборах, не були членами релігійної громади та не могли голосувати про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях. Це, на думку позивачок, були збори територіальної, а не релігійної громади.
Ще один їхній аргумент полягав у тому, що рішення релігійної громади про зміну підлеглості не було затверджено в Управлінні Криворізької єпархії Української Православної Церкви.
Однак суд, ухвалюючи рішення на користь відповідачів, виходив з того, що лише сама особа, яка бере участь у загальних зборах релігійної громади, може визнавати чи не визнавати себе членом релігійної громади.
Статут релігійної громади у редакції 2013 року жодним чином не врегульовував питання членства, порядку та критеріїв його набуття, обліку та ведення реєстру релігійної громади.
А стосовно затвердження рішення загальних зборів релігійної громади в Управлінні Криворізької єпархії Української Православної Церкви, то відповідачі стояли на тому, що державою на законодавчому рівні визнано право релігійних громад на вільну зміну підлеглості в канонічних і організаційних питаннях.
А норми Статуту, які зобов’язують фактично питатись дозволу у того, з ким громада має намір розірвати стосунки, роблять це право ілюзорним.
До того ж, позивачки не змогли довести, а суд не встановив порушення їхніх прав на свободу віросповідання.
У судовому рішенні зазначено: «У контексті визнаного державою права на вільну зміну релігійною громадою підлеглості у канонічних і організаційних питаннях ідеться про те, що встановлений державою механізм реалізації цього права (шляхом ухвалення рішення загальними зборами) не може бути знівельований встановленням вимог, які фактично унеможливлюють реалізацію самого цього права, навіть якщо ці вимоги відповідають ієрархічній та інституційній структурі релігійної організації».
Іншими словами, рішення релігійної громади про зміну підлеглості в канонічних і організаційних питаннях та визнання державою цього рішення не може перебувати в залежності від умови обов’язкового схвалення (згоди) ієрарха релігійної організації, з-під підлеглості якій громада має намір вийти і яка вочевидь такому її рішенню опирається.
Старий Статут релігійної організації, за її підлеглості УПЦ на чолі з предстоятелем Онуфрієм, базувався на підвалинах «руського міра» — типовій фашистській диктатурі та культі особистості ієрарха.
Отримавши в суді відмову у задоволенні своїх вимог у повному обсязі, позивачки не подавали апеляційну скаргу, і рішення набуло законної сили без апеляційного перегляду.
На виконання рішення суду позивачки відшкодували релігійній громаді витрати, понесені у зв’язку справи у суді.
Наталя ШИШКА,
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
