Дніпропетровщина залишається серцем гірничо-металургійного комплексу України навіть у надзвичайно складних умовах воєнного часу. Підприємства регіону забезпечують понад 17% промислового виробництва країни та роблять вагомий внесок у ВВП. За підсумками 2024 року, частка гірничо-металургійної галузі у валовому регіональному продукті області склала понад 25%.
Як вже повідомляли журналісти krivbass.city, попри руйнування логістики, ракетні атаки та перебої з енергопостачанням, більшість заводів і комбінатів продовжують стабільну роботу.
Гірничо-збагачувальні комбінати Кривого Рогу одними з перших відновили виробництво після масованих атак. Завдяки гірникам і металургам область зберігає стратегічну промислову спроможність держави. Серед них Південний ГЗК компанії Метінвест, який відзначає своє 70-річчя.
Комбінат-ювіляр: Південному ГЗК — 70
Попри і всупереч – саме так працює Південний гірничозбагачувальний комбінат групи Метінвест у важкі роки повномасштабної війни. Серед ключових викликів часу – обмежена логістика та суттєве здорожчання ресурсів.
Проте комбінат вже 70 років продовжує підтримувати економіку країни. Сьогодні підприємство – міцна опора для Україні та тисяч родин гірників та мобілізованих працівників, які зараз захищають країну на передовій.
Криворізький Гранд-каньйон. Початок
Ще у далекому 1935 році геологи почали розвідку у південій частині міста. Через десять років, у 1945 році вони почали бурити свердловини 150 – 330 метрів завглибшки.
Початок видобутку залізної руди у кар’єрі Південного ГЗК відбувся в 1955 році. Він являється найбільшим не тільки в Україні, а й одним з найглибших у Європі. Глибина кар’єру складає близько 340 метрів, довжина – 3 кілометри, а ширина 2,5 кілометри.
Перший рудничний рекорд поставив машиніст екскаватора Мироненко Валентин. Він відвантажив за зміну дві тисячі кубічних метрів гірської породи.
Трудовому колективу Південного ДГЗК довелося стати першовідкривачем в масштабах всієї гірничорудної галузі країни. Своєю працею та завзятістю доводити життєздатність багатьох наукових розробок, освоювати технології та випробувати нове гірничо-збагачувальне устаткування, яке ще вчора жило в умах інженерів і проектувальників.
Аналогічних підприємств в Східній Європі не існувало. Так що Південний ГЗК став експериментальним промисловим майданчиком, де з ювелірною точністю відточувалися майстерність буровибухових робіт і технології збагачення руди. Через роки досвід Південного ГЗК став незамінним при введенні в експлуатацію споріднених підприємств по всій країні.
Читайте також: Вогонь, що тримає країну: День працівників металургії та гірничої справи
Саме на Південному ГЗК вперше в СРСР стали застосовувати в кар’єрі верстати вогневого та шарошечного буріння, впровадили короткоуповільнене підривання при проведенні масових вибухів, освоїли багатостадійну схему збагачення магнетитових кварцитів, провели перші промислові випробування збагачення окислених руд, відпрацювали принципову схему виробництва залізорудних окатишів.
Південний ГЗК став справжньою кузнею висококваліфікованих кадрів. Фахівці підприємства згодом «піднімали» криворізькі ГЗК, що будували в 60-і роки, займали керівні пости на інших промислових підприємствах і в держапараті країни.
Цікаві факти історії кар’єру ПівдГЗК
У 1965 році в кар’єрі провели перший вибух з об’ємом підірваної речовини 50 тон. За 1966 рік бригада ПівдГЗК відвантажила близько 4 мільйонів гірської породи. Робітників видатної бригади почали називати – екскаваторники «мільйонери».
У 1987 році у кар’єрі з’являються перші автосамоскиди БелАЗи, які могли піднімати вантаж масою 110 тон. 11 березня 2016 року комбінат видобув 1 млрд 500 млн тон руди з початку експлуатації кар’єра.
Кар’єр ПівдГЗК як родзинка промислового туризму
Техногенні ландшафти Криворіжжя приваблюють туристів. Рельєф залізорудного кар’єру схожий на поверхню марса. Однією з найяскравіших локацій промислового туризму в місті є оглядовий майданчик на кар’єрі ПівдГЗК. Керівництво комбінату облаштувало спеціальну зону для споглядання неосяжних просторів криворізького кар’єру. З оглядового майданчику відкривається вид на 570 гектарів залізорудного кар’єру. Для порівняння, площа князівства Монако складає всього лише 202 гектари.
З висоти багатотонні БелАЗи виглядають як іграшкові машинки. Важка гірничорудна техніка працює в кар’єрі цілодобово. А нічні вогні на порогах кар’єру викликають неабияке захоплення.
Якщо пощастить, туристи можуть побачити, як проводять вибух на кар’єрі ПівдГЗК. Величне явище, як у голлівудському фільмі зі спецефектами, тільки з однією відмінністю — це все відбувається насправді.
Кар’єр ПівдГЗК по праву носить звання червоного серця Кривого Рогу. Ажде якщо поглянути на нього з висоти, то видно, що контур кар’єра чітко описує форму серця.
Багато туристів мріють потрапити у саму глибину кар’єра, щоб по-справжньому відчути його масштаби. А криворізькі гірники кожного дня спускаються на робоче місце на глибину мінус 315 метрів над рівнем моря. А це ніщо інще, як десять багатоповерхівок.
Раніше ми писали: висока точність, складні технології та ювелірна майстерність — так у 2025 році виготовляли «Золоті зірки Метінвесту» для відзначення працівників компанії за професійні досягнення. Як виявилося, чимало технологічних процесів у ювелірному виробництві дуже схожі на ті, що відбуваються на металургійних комбінатах і ремонтно-механічних заводах Метінвесту. Принципова відмінність — лише в масштабах.
