Криворізький Північний відділ організації роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує підприємців Кривого Рогу станом на 10 січня – З 1 січня 2022 року введені в дію нові рахунки до державного бюджету… З 01.01.2022 стартує кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року… як визначається місце постачання електронних послуг? Та інша корисна інформація
До уваги платників податків! З 1 січня 2022 року введені в дію нові рахунки до державного бюджету!
До уваги платників податків!
З 1 січня 2022 року введені в дію нові рахунки до державного бюджету!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, з 01.01.2022 що Державною казначейською службою відкриті нові бюджетні рахунки до Державного бюджету по Дніпропетровській області.
Кошти, сплачені з 01.01.2022 на старі рахунки по зарахуванню податків до Державного бюджету не будуть зараховуватись, а повертатимуться на рахунки з яких була здійснена сплата.
1. Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області
З 01.01.2022 стартує кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України) – це щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік.
Отже, з початку 2022 року стартує кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:
— при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;
— при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;
— при отриманні іноземних доходів;
— та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Разом з тим, слід зазначити, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:
— від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
— виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
— від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
— у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту.
За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Звертаємо увагу, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
На Дніпропетровщині протягом минулого року платники сплатили податків і зборів та єдиного внеску майже 80,8 млрд гривень
Протягом січня — грудня 2021 року платники Дніпропетровської області перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у сумі 60 млрд 618,0 млн грн, що більше на 13 млрд 570,7 млн грн, або на 28,8 %, ніж за минулий рік. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Так, до Державного бюджету у поточному році спрямовано 28 млрд 742,8 млн грн, що на 6 млрд 574,3 млн грн (або на 29,7 %) більше надходжень 2020 року.
До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 31 млрд 875,2 млн гривень. Це на 6 млрд 996,4 млн грн (або на 28,1 %) більше фактичних надходжень січня – грудня 2020 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – грудні 2021 року в області надійшло 20 млрд 143,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 3 млрд 226,6 млн грн (або на 19,1 %).
Закон України № 1525: як визначається місце постачання електронних послуг?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).
Законом № 1525 статтю 186 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктом 186.3 прим. 1, відповідно до якого місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. З метою застосування цього пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:
►для отримувача послуг – фізичної особи, яка зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем реєстрації такого отримувача як суб’єкта господарювання;
► для отримувача послуг – фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем фактичного місцезнаходження такої фізичної особи – отримувача послуг.
З метою встановлення фактичного місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг враховуються такі відомості (далі – перелік відомостей):
а) якщо електронні послуги надаються засобами фіксованого зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна встановлення лінії фіксованого зв’язку (місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач у процесі отримання електронної послуги);
б) якщо електронні послуги надаються засобами рухомого (мобільного) зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, яку ідентифікують за мобільним кодом країни SIM-карти, яка використовується під час отримання таких послуг;
в) якщо електронні послуги надаються іншими, ніж зазначені у абзацах «а» та «б», засобами зв’язку, у тому числі з використанням картки доступу, – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, в якій розміщені такі інші засоби зв’язку або до якої надіслано карту доступу для її використання (у тому числі місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, що використовувалося отримувачем електронної послуги). Додатковими доказами для визначення місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг, один із яких застосовується одночасно з одним із зазначених у абзацах «а», «б» та «в» переліку відомостей, є: платіжна адреса фізичної особи – отримувача послуг; банківські реквізити, зокрема місце ведення банківського рахунка, використаного для розрахунку за електронні послуги; інша комерційно важлива інформація.
Фізична особа – отримувач електронних послуг може підтвердити, що вона зареєстрована як суб’єкт господарювання – платник податку на додану вартість шляхом повідомлення особі-нерезиденту свого індивідуального податкового номера платника ПДВ. Якщо в договорі, у тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання – платник податку на додану вартість, вважається, що така послуга отримана фізичною особою, у тому числі фізичною особою – підприємцем, не зареєстрованою як платник ПДВ.
До уваги ФОП — платників єдиного податку другої групи, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку з тим, що Закон України від 30.11.2021 № 1914-ХІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень набирає чинності з 01.01.2022 (далі – Закон № 1914), ДПС України повідомила про окремі зміни в частині обрання спрощеної системи оподаткування фізичними особами підприємцями, які надають послуги з доступу до мережі Інтернет.
З урахуванням змін внесених Законом № 1914 до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП), які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
До внесення Законом № 1914 змін до ПКУ ФОП, які надавали послуги з надання доступу до мережі Інтернет, мали право реєструватися платниками єдиного податку другої групи.
Згідно з п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного На дату оприлюднення Закону № 1914 термін, встановлений ПКУ, для самостійного переходу платником на іншу групу платника єдиного податку минув, при цьому Закон № 1914 не передбачає перехідного періоду для надавачів послуг з доступу до мережі Інтернет.
З метою створення максимально сприятливих умов щодо безперебійного та якісного обслуговування платників податків Державна податкова служба України інформує про можливість для ФОП – платників єдиного податку другої групи, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, подати заяви про обрання спрощеної системи оподаткування до 31.12.2021 (включно) в частині: зміни ставки та групи платника єдиного податку та/або внесення змін до реєстру платників єдиного податку щодо виключення виду господарської діяльності з надання послуги доступу до мережі Інтернет (у тому числі провайдерських послуг КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку»), та/або відмови від спрощеної системи оподаткування.
Подання заяв можливо здійснити в один із наступних способів:
► особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
► надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
► засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» через Електронний кабінет платника та єдиний вебпортал державних електронних послуг ДІЯ.
Водночас, повідомляємо, якщо ФОП – платники єдиного податку другої групи, які здійснюють послуги з надання доступу до мережі Інтернет, з 01 січня 2022 року не здійснять перехід на третю групу платника єдиного податку або не відмовляться від вищевказаного виду діяльності, реєстрація платником єдиного податку такої категорії підприємців може бути анульована за рішенням контролюючого органу згідно вимог п. 299.10 ст. 299 ПКУ.
До уваги ФОП – спрощенців!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
При цьому ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог затвердженого Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Мінфіну від 09.09.2021 №496.
Звертаємо увагу платників податків!
Постановою КМУ від 23.12.2021 №1359 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 №1336» внесено зміни до постанови №1336, які визначають, що підприємці платники єдиного податку, що провадять роздрібну торгівлю на території села мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, крім випадків:
— роздрібної торгівлі в торгівельних об’єктах, в яких здійснюється також торгівля підакцизними товарами;
— дистанційної торгівлі, зокрема, торгівлі через Інтернет;
— прийняття рішень сільськими радами та радами ОТГ про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО.
З 1 січня вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Звертаємо увагу платників податків – фізичних осіб, що з 1 січня 2022 року вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783).
Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).
Форма декларації в редакції наказу № 783 доповнена новими додатками:
1) ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
2) КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.
Разом з тим, п. 54 підрозділу Х Перехідних положень Податкового кодексу України встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).
Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.
Про особливості застосування РРО/ПРРО при здійсненні окремих операцій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що З 01.01.2022 року застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ-ІІІ групи при продажу товарів, робіт, послуг, у разі здійснення ними розрахункових операцій у розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Водночас частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки безпосередньо при отриманні нею коштів як оплати за товар та передачу товару покупцю. Продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну або інший супровідний документ, який буде свідчити про походження товару.
Разом з цим, за умови надання продавцем, як можливого способу оплати товарів покупцем, виключно реквізитів розрахункового рахунку, відкритого в установі банку, РРО/ПРРО таким продавцем також може не застосовуватись.
Який порядок та термін реєстрації ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.
У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
► у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
► не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).
Отримати КЕП для ПРРО без відвідування пункту реєстрації можливо виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) за наявності чинного КЕП
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що отримання кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) без відвідування відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) можливе виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) за наявності чинного КЕП.
Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для ПРРО (для юридичних осіб) наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «електронна печатка для РРО (Юридична особа)».
Фізичним особам – підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до ВПР з відповідними реєстраційними документами.
Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».
З 01.01.2022 ФОП – «спрощенці» другої – четвертої груп зобовʼязані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Закон України № 1914: зміни в оподаткуванні ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 22 грудня 2021 року набирають чинності окремі норми Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), якими внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовим збором:
► звільнення від оподаткування ПДФО:
► доходу у вигляді соціальних послуг, які надаються згідно із Законом України «Про соціальні послуги» надавачами таких послуг;
► доходу, отриманого платником податку у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту,
► доходу, отриманого платником ПДФО у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;
► сплату ПДФО від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, до відповідного бюджету за місцезнаходженням установок.
