Про нього не напишуть книжок і не знімуть фільмів, але без його роботи життя в місті просто зупиниться. Він – слюсар каналізаційної мережі, який щодня спускається туди, куди більшість боїться навіть заглянути. Це історія одного з тисяч невидимих героїв тилу, які забезпечують щоденний комфорт людей.
І до великої війни життя слюсаря не було простим. Постійні виклики, робота в бруді та в несприятливих умовах, а вдома – троє дітей. Вони жили скромно, але гідно, плекали мрії про прості речі: нову пральну машину, ремонт на дачі чи допомогу батькам із каналізацією в селі.
Коли почалася повномасштабна війна, роботи стало ще більше. Каналізаційна система ламається від бомбардувань, а засмічені труби призводять до затоплень. І навіть уночі, під обстрілами, він іде на виклик, бо знає: без його роботи місто загрузне в смороді.
«Там підвал, по коліна», – чує він від диспетчера. «Їду», – відповідає він.
Ця щоденна, брудна і невидима праця – це також частина нашого фронту. Фронту в тилу. Вони відповідають за гігієну, здоров'я та порядок.
Він вірить у Перемогу. І сподівається, що з часом суспільство почне поважати не лише «зірок», а й тих, хто робить життєво важливу, хоч і непомітну роботу. Бо хтось мусить це робити.
Нагадаємо, раніше ми писали, що «Кривбасводоканал» шукає електромонтера з обслуговування електроустановок https://one.kr.ua/news/59933
