У криворізькій школі №43 сьогодні відкрили пам’ятні меморіали полеглим випускникам-захисникам. Освітяни, близькі та небайдужі люди віддали шану Роману Кириленку та Ігорю Філіпчуку.
Одразу як почалася велика війна, Роман Кириленко пішов до ТЦК, аби стати на захист батьківщини. Але, за словами сестри, його спочатку не взяли. Бо не мав армійського досвіду за плечима. Однак, містянин не здавався. Подався до центру комплектування знову і заявив, що не вийде, поки його не зарахують до ЗСУ.
«Це була його особлива позиція, особисте рішення. І за той час, за той період, коли його не брали на початку війни, то він готував себе. Він фізично готувався, він брав на плечі рюкзак з бляшанками води, бігав по району, займався зі штангою, обливався холодною водою. Ми його довго чекали з полону, нам здавалося, що він перебуває в полоні, але потім прийшла звістка сумна, що Романа нема серед живих», — сказала сестра Героя, Інна.
Роман Кириленко був молодшим сержантом, командиром відділення БПАК розвідувального взводу. Його серце перестало битися 7 серпня 2023 року у районі Приютного Запорізької області. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. Роману навіки 43.
Ігоря Філіпчука не стало 11 жовтня минулого року під час проведення боїв у населеному пункті Нескучне Харківської області. За подвиги воїн нагороджений нагрудними знаками «За доблесну службу» та «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. Йому було 52 роки.
«Був на Харківському напрямку. Національна гвардія України. Підрозділ «Хартія». Відрізнявся світлими думками. Перед тим, як щось зробити, завжди думав, радився. Мав золоті руки. Не боявся ні робіт з електрикою, ні будівельних моментів. Добрий, нікому ніколи не відмовляв. Був комунікабельний, мав багато друзів», — сказав тато, пан Іван.
Вічна пам'ять та низький уклін військовослужбовцям!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Кривий Ріг проводив в останню путь захисника Олександра Кравця.
