У Кривому Розі є незвичайна інженерна споруда, про яку знають далеко не всі містяни: нижня течія річки Саксагань проходить не відкритим руслом, а під землею. Вода долає 5,3 кілометра спеціальним дериваційним тунелем, прокладеним на глибині від 24 до 65 метрів. Цю систему збудували у 1957 році, щоб відвести річку від покладів залізної руди та створити умови для розвитку гірничодобувної промисловості.
Читайте також:Інгулець втрачає глибину: біля Кривого Рогу взялися за розчищення русла
Підземний маршрут має діаметр 3,5 метра. Він починається біля Саксаганського водосховища, проходить під територією Кривого Рогу та закінчується вихідним порталом на Інгульці в районі масиву Чорногорка. Саме там Саксагань знову з’являється на поверхні й продовжує свій шлях уже у відкритому руслі. Таке рішення змінило не лише маршрут річки, а й місце її природного впадіння в Інгулець.
Чому Саксагань у Кривому Розі пустили під землю
Саксагань — одна з важливих річок Дніпропетровської області та ліва притока Інгульця. Її загальна довжина становить 144 кілометри, а площа водозбірного басейну — 2025 квадратних кілометрів. Річка бере початок у Кам’янському районі, проходить територією області та впадає в Інгулець у південно-західній частині Кривого Рогу.
У межах міста природний шлях Саксагані зіткнувся з особливістю Криворізького залізорудного басейну. У долині річки залягали значні поклади залізної руди, які планували розробляти. Однак наявність відкритого водного русла у зоні гірничих робіт створювала перешкоду для видобування корисних копалин.
Тому було ухвалене інженерне рішення не відмовлятися від річки, а змінити напрямок її нижньої течії. Для цього побудували підземний водовідвідний колектор — Саксаганський дериваційний тунель.
Читайте також:Дві річки Кривого Рогу: одну сховали під землею — де побачити Інгулець і Саксагань
Його завданням стало відведення води від ділянки, де проводили гірничі роботи, та спрямування річкового стоку до Інгульця в обхід зони видобутку. Таким чином промисловий розвиток Кривбасу вимагав масштабного втручання в природну гідрографічну систему.
5,3 кілометра тунелю: які параметри має підземна річка
Саксаганський дериваційний тунель став однією з незвичайних гідротехнічних споруд Кривого Рогу. Його основні характеристики:
Параметр | Характеристика |
|---|---|
Рік будівництва | 1957 |
Довжина | 5,3 км |
Діаметр | 3,5 м |
Глибина проходження | 24–65 м |
Початок маршруту | Саксаганське водосховище |
Вихід на поверхню | Масив Чорногорка |
Водойма, до якої впадає річка | Інгулець |
Такі параметри наведені в «Енциклопедії сучасної України» та «Великій українській енциклопедії».
Особливість споруди полягає в тому, що це не короткий водопропускний канал під дорогою чи окремою будівлею. Йдеться про повноцінний підземний маршрут річки, який простягається на кілька кілометрів під територією міста.
Глибина залягання тунелю також має значення: на окремих ділянках він проходить на десятки метрів нижче від денної поверхні. Через це над підземною Саксаганню можуть бути міські території, хоча сама вода залишається невидимою для перехожих.
Де Саксагань зникає під землею і де знову виходить на поверхню
Початковою точкою підземного маршруту є Саксаганське водосховище. Звідти вода потрапляє до вхідного порталу тунелю та прямує підземним колектором у напрямку південно-західної частини Кривого Рогу.
Вихідний портал розташований на масиві Чорногорка. Саме там підземна Саксагань знову стає видимою на поверхні та впадає в Інгулець. Це місце є нинішнім гирлом річки.
Умовно маршрут можна представити так:
Де на карті Кривого Рогу знайти вихід підземної Саксагані
Визначити загальний напрямок підземної річки можна за двома орієнтирами: Саксаганським водосховищем, біля якого розташований початок тунелю, та масивом Чорногорка, де міститься його вихідний портал.
Для розуміння географії важлива ще одна деталь: після будівництва тунелю місце впадіння Саксагані в Інгулець змінилося. Нинішнє гирло розташоване на 1,5 кілометра нижче за течією Інгульця від колишнього природного гирла. Тобто інженерна споруда фактично змінила конфігурацію злиття двох річок у межах міста.
Примітка для редакції: на карті позначені географічні орієнтири входу та виходу. Для точної лінії підземного проходження потрібен офіційний інженерний план тунелю.
Що сталося зі старим руслом Саксагані
Після перенаправлення річки її колишній маршрут перестав бути основним шляхом руху води. У нижній течії змінилася гідрографічна структура території: замість природного русла частина водного шляху тепер проходить штучною підземною спорудою.
У документах з оцінки впливу на довкілля зазначається, що після Саксаганського водосховища старе русло перекрите в кількох місцях. Стік води в ньому є дуже незначним і пов’язаний переважно з поверхневими водами прилеглої території.
Водночас дериваційний тунель використовується для відведення паводкових вод і надлишку води із Саксаганського водосховища. Його вхідний портал обладнаний плоскими затворами, а пропускна здатність залежить від рівня води у водосховищі.
Це означає, що підземна споруда виконує не лише функцію перенаправлення річки, а й важливу гідротехнічну роль у системі водовідведення Кривого Рогу.
Чим Саксаганський тунель особливий для промислової історії Кривбасу
Будівництво дериваційного тунелю стало прикладом масштабної зміни природного ландшафту заради промислових потреб. У Кривому Розі гірничодобувна галузь впливала не лише на рельєф, формування кар’єрів і шахт, а й на напрямок руху води.
У цьому випадку інженерам потрібно було вирішити завдання, яке виходило за межі звичайного облаштування водовідвідної системи: забезпечити можливість розробки залізорудних покладів у долині річки, не залишаючи її водний потік на попередньому маршруті.
У результаті з’явилася споруда завдовжки понад п’ять кілометрів, яка проходить глибоко під міською територією. Її існування демонструє, наскільки сильно промисловий розвиток Кривбасу змінив природну географію Кривого Рогу.
Саксаганський дериваційний тунель також становить інтерес як об’єкт гідротехнічної та індустріальної спадщини регіону. Його історію досліджували науковці, зокрема у праці «Дериваційний тунель ріки Саксагань — зразок антропогенних змін гідрологічної структури Кривбасу».
Таким чином, Саксагань у Кривому Розі є не лише міською річкою, а й прикладом того, як інженерні рішення середини ХХ століття змінили природний водний маршрут. Значна частина її нижньої течії залишається невидимою для містян, адже вода проходить під землею на глибині до 65 метрів, перш ніж знову вийти на поверхню біля Інгульця.
