Після довгих двадцяти двох місяців невідомості, тривожного очікування та незгасної надії, повідомляє Весь Кривий Ріг, повертається додому на вічний спочинок наш земляк, відважний воїн і людина з великим серцем ЄВТУШЕНКО Олександр Миколайович
Повертається до рідного села Іскрівки, щоб назавжди залишитися в пам’яті рідних та односельців символом незламної вірності та найвищої любові до своєї землі.
Олександр народився 06 липня 1978 року в селі Вишневому П’ятихатського району Дніпропетровської області. Згодом сім’я переїхала на постійне місце проживання до села Іскрівки.
Тут, на берегах річки Інгулець, пройшло безтурботне дитинство і щаслива юність Олександра. Тут він закінчив 8 класів місцевої школи та поступив на навчання до Кіровоградського державного обласного навчально-курсового комбінату «Аграрник», де здобув професію тракториста-машиніста.
З 1996 по 1998 рік юнак проходив строкову службу в армії. Після демобілізації працював у КП «Кривбасводоканал» слюсарем-сантехніком, а згодом – черговим слюсарем ПРАТ «Північний ГЗК» в Кривому Розі.
Євтушенко Олександр Миколайович був людиною праці, відкритим до людей, товариським, жартівливим та життєрадісним. Усі, кому пощастило знати Олександра особисто, пам’ятатимуть його як щирого, світлого та доброго чоловіка, чиї руки не знали втоми, а серце – байдужості.
Він був найкращим сином, батьком, братом, племінником та дядьком. Для своєї матусі він був справжньою опорою, джерелом тепла та надійності.
Та почалася війна і 22 травня 2024 року Євтушенко Олександр Миколайович став на захист України. Служив стрільцем 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А1302.
20 серпня 2024 року зв’язок із солдатом Олександром Євтушенком обірвався під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області.
Серце матері до останнього відмовлялося вірити в найгірше, тримаючись за найменшу надію. Але війна, безжальна і жорстока, обірвала плани Олександра Миколайовича на майбутнє, залишивши по собі лише світлий спогад про людину, який понад усе любила життя і своїх рідних. Йому тепер назавжди 46…
Вічна та світла пам’ять Герою!
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
