День Святого Миколая в Україні – час, коли діти з подвоєною силою вірять в дива та чарівність, трепетно чекають на ті самі бажані, хоч і невеликі, подарунки під подушкою. У час повномасштабної війни свято дає хлопчикам та дівчаткам віру, що навколо них існує добро і магія, а кожен маленький акт любові може зробити світ більш щасливим. В Україні День Святого Миколая тепер має нову дату – 6 грудня.
Вона була обрана після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар. Саме від неї розпочинатиметься цикл зимових свят. За церковними переказами Святий Миколай був реальним чоловіком, що народився між 270 – 286 роками в Патарі, на півострові Лікія. Миколай був аскетичним і щедрим, адже бажав допомогти всім, хто цього потребував.
Після переселення до міста Мира Святий Миколай хотів себе присвятити наукам. Але дядько-єпископ висвятив племінника у священики. Після досягнення повноліття Миколай залишився без батьків. Свій статок він почав витрачати на допомогу бідним. Приносив до будинків іграшки, теплі речі, абощо.
Святий Миколай намагався діяти таємно. Проте, люди все ж його вистежили. Дізнавшись про добрі вчинки, Миколая забажали бачити єпископом. Святому належить чимало добрих справ: порятунок полонених, поміч від страчення невинних, увага бідним, особливо дітям. Все це зробило його одним із найшановніших Святих у світі.
Вперше відзначення Дня Святого Миколая припало на середньовічну Німеччину. Мами та тата дарували дітям ласощі, теплий одяг, приладдя для школи. Для того, аби сюрпризи були сповнені таємниці, речі підкладалися таємно та пізно вночі. Потім звичай святкувати поширився на інші держави. Зокрема на Польщу. Звідси, на думку істориків, він прийшов до українців.
Є ще одна легенда. А саме про вішання шкарпеток для подарунків на камін. Реальний єпископ тоді хотів допомогти трьом бідним сестрам, з якими ніхто не хотів вкладати шлюб. Миколай вночі підкинув їм три мішечка з золотом. Вони потрапили до шкарпеток, що висіли на сушці над каміном.
Україна теж має свої традиції на Святого Миколая:
На Слобожанщині селяни збиралися після церковної служби і варили пиво. Для дітей готувалося печиво «миколайчики».
На Харківщині любили проводити триденні Миколині Святки з готуванням узвару та куті.
На Поділлі чекали на прихід «показника». Це людина з позитивною енергетикою, що мала зайти першою до будинку у цей день.
Було заведено миритися з ворогами.
Дівчата, що збиралися вкладати шлюб, наводили лад у своїх скринях. Готували одяг та прикраси, у яких була зустріч зі сватами.
Чоловіки прокидалися і першими йшли поратися з господарством, худобою.
На Київщині навіть додатково кропили святою водою тварин, аби у них не було зимових хвороб.
Нині досить популярно писати листи Святому Миколаю. Малеча вказує свої таємні бажання, перераховує добрі і навіть погані справи за рік. Миколай вночі проти дня святкування приходить та здійснює символічні приємності.
Не забувайте про цей день. Адже він для маленьких українців наче другий день народження, який вони нетерпляче чекають увесь рік. А краще, будьте Святими Миколаями постійно. Бо спочатку щасливе дитинство вкрала коронавірусна ізоляція та дистанційка, зараз – кровопролитна та страшенна війна. Подарований особливий момент в дитячому житті вчить нас цінувати чарівність та принесену радість, нагадуючи про те, що найбільше щастя може бути знайдено в простих радощах.
