25 грудня 2024 року обірвалося життя Захисника України Володимира Покотила, машиніста тепловоза служби експлуатації залізничного цеху рухомого складу УЗТ АТ «Кривбасзалізрудком».
Сумну звістку повідомили на підприємстві, де до війни працював Захисник.
Володимир Ігорович народився 1 червня 1985 року у Кривому Розі. Після закінчення школи пішов навчатися до Криворізького гірничого технікуму за спеціальністю «Шахтне і підземне будівництво». Виробничу практику хлопець проходив гірником підземним на дільниці №10 шахтобудівельного управління Криворізького залізорудного комбінату. Певний час юнак трудився вантажником у ПП «Ксенія».
У 2007 році Володимир вирішив кардинально змінити своє життя, тож пішов навчатися до Криворізького професійного транспортно-металургійного ліцею, де опанував професію залізничника. На початку 2009 року молодий фахівець працевлаштувався помічником машиніста тепловоза цеху №9 управління залізничного транспорту.
Паралельно навчався у Дніпропетровському інституті професійного розвитку і освіти, де підвищував свою кваліфікацію. Здобуваючи досвід, навчаючись у старших колег, удосконалюючи свою професійну майстерність, Володимир Покотило обійняв посаду машиніста тепловоза служби експлуатації.
За цей час проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним трудівником, який не боявся опановувати нове, удосконалювати свої здібності та постійно навчатися. Користувався заслуженою повагою як серед колег, так і керівництва УЗТ й підприємства.
15 жовтня 2024 року, під час повномасштабної агресії рф проти України, Володимира Покотила призвали до лав Збройних Сил України. Понад усе прагнув жити у вільній і незалежній країні, щоб його родина та близькі були в безпеці.
Саме це додавало йому сил протистояти ворогові та захищати свою землю. Ніс службу стрільцем-снайпером 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини А4862. На жаль, 25 грудня під час виконання бойового завдання він загинув поблизу н.п. Нововасилівка Покровського району Донецької області.
Без чоловіка залишилася дружина Тетяна Вікторівна, без батька – донька Софія. Невимовний біль щоразу огортає серце, коли сумні звістки сколихують нашу криворізьку землю…
«Керівництво, трудовий колектив акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» щиро поділяє горе родини Володимира Покотила та схиляє голови у великій скорботі. Дякуємо батькам за виховання гарного та мужнього сина, доброго та чуйного чоловіка, батька та побратима. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя«, — йдеться у повідомленні колег Володимира.
Вічна Пам’ять та Слава полеглому Герою!
Нагадаємо, що журналісти krivbass.city збирають дані про полеглих захисників і захисниць із Кривого Рогу. Загальний список загиблих у російсько-українській війні ми публікуємо у спеціальній «Книзі пам’яті».
Якщо ви маєте інформацію про військовослужбовців, інформа ції про яких немає у книзі, напишіть нам.
