У Кривому Розі простяться з Валерієм КАПІТОНЕНКОМ 9-го серпня

Як повідомляє в Кривому Розі «Культурно-громадський центр Шелтер Плюс», підтвердилася непоправна втрата для нашої спільноти. Загинув наш друг, волонтер Культурно-громадського центру «Шелтер Плюс», воїн Збройних Сил України Валерій «Байда» Капітоненко, який віддав своє життя, захищаючи Україну від російських окупантів

Валерій Капітоненко на щиті повернувся до Кривого Рогу

R.I.P.
Валерій «Байда» Капітоненко
(01 січня 1966 – 18 серпня 2024)

24-го лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення, Валерій добровільно вступив до лав українського війська. Як і належить справжньому козакові, він без вагань став на захист Батьківщини від споконвічного ворога.

Служив стрільцем-снайпером у військовій частині А7224 (129-та окрема бригада територіальної оборони ЗСУ).

Брав участь у захисті Кривого Рогу, воював на Херсонщині, де отримав контузію. З весни 2023 року ніс службу в Сумській області, того ж літа пройшов спеціалізовані курси снайперів.

У серпні 2024 року у складі свого підрозділу брав участь у Курській операції. 18-го серпня 2024 року під час виконання бойового завдання Валерій Капітоненко загинув.

Тривалий час він вважався зниклим безвісти, аж поки його родині не сповістили цю болючу звістку.

У Валерія залишилися дружина Вікторія та син Максим.

Валерій народився в селі Стародубівка Донецької області, де закінчив середню школу. Згодом переїхав до Кривого Рогу, вступив до Криворізького гірничорудного інституту, а після строкової служби в армії відновив навчання та здобув фах гірничого інженера-будівельника.

Працював підземним гірничим майстром на шахті, інженером-проєктувальником у технічному відділі та інспектором у воєнізованій охороні РУ. З 1996 року став приватним підприємцем. За відгуками друзів і колег, він був гарним майстром, у якого були золоті душа й руки.

З 2015 року Валерій приєднався до політичної партії «Сила людей» та ГО Об’єднання Відповідальних Громадян. Згодом долучився до волонтерства у Культурно-громадський центр Шелтер Плюс. Він став рідною людиною для спільноти «Шелтер Плюс», віддаючи волонтерській діяльності всього себе.

Згодом працював технічним менеджером, координував роботи та особисто долучався до створення Арт-майданчик «Осередок», утеплення будівлі Шелтеру, а також до прибирання льоху Колачевського разом зі студентами Школа Змінотворців.

Як член Волонтерська платформа «Компас» пройшов курс наставництва і став наставником для вихованця інтернату. Окрім цього, активно співпрацював із пластунами юнацький пластовий гурток «Медоїди», навчав молодь стрільби з пневматичної гвинтівки, проводив практичні тренінги з розбирання та збирання автомата Калашникова, а на Скеледромі навчав юнацтво основ скелелазіння, страховки та в’язання вузлів.

Для «Шелтер Плюс» Валерій був людиною, на яку завжди можна було покластися. Людиною глибокої духовності, дивовижної доброти, світлою, спокійною, терплячою, розумною й оптимістичною.

Честь і вічна слава Герою!

Прощальний церемоніал відбудеться 9-го серпня 2026 року:
10:00 — Церемонія на подвір’ї Культурно-громадського центру «Шелтер Плюс» (вул. Джона Маккейна, 28);
11:00 — Чин поховання на Центральному кладовищі Кривого Рогу (сектор військових поховань);
12:00 — Зустріч пам’яті у Культурно-громадському центрі «Шелтер Плюс».

Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Джерело