3 січня прощаються із Анатолієм Сторожуком, який 31 грудня помер близько 11:00. Він був почесним громадянином міста та Героєм Соціалістичної праці. Віддати шану видатному криворіжцю прийшли близько 200 містян.
3 січня приблизно об 11:00 розпочалась траурна панахида за Анатолієм Сторожуком. Труну із тілом почесного містянина доставили до церкви Іверської ікони Божої матері, що у Металургійному районі. Богослужителі проводять церемонію відспівування, після чого криворіжця поховають на Центральному кладовищі. Попрощатися з Анатолієм Сторожуком прийшли близько 200 місцевих жителів – рідні, близькі, друзі, представники місцевої влади, в тому числі заступник міського голови Костянтин Бєліков, голова Металургійної райради Генадій Шаповалов та інші.
«Анатолій Сторожук залишив помітний слід в історії заводу, міста та держави. Його портрет був встановлений на алеї трудової слави на виставці досягнень народного господарства. Він був знаною людиною, досвідченою, прикладом для підростаючого покоління та ставлення до роботи й справи… Я впевнений, що пан Анатолій заслуговує на велику шану і повагу», – зазначив голова міської організації ветеранів Микола Дабіжа.
«Анатолій Сторожук не був керівником промислового підприємства, він був робітником. Причому, любив свою професію, робив героїчні трудові звершення. І його робота піднесла на вершини політичної слави… Анатолій вирішував дуже багато питань для міста, тому Кривий Ріг віддав йому належне, присвоїв йому звання почесного громадянина міста», – додав чинний почесний громадянин міста, колишній депутат Верховної Ради Дмитро Степанюк.
Відзначимо, Анатолій Васильович народився 25 січня 1944 року в селі Шевченково та проживав до кінця своїх днів у Металургійному районі разом із дружиною, мав двох доньок. Загалом, видатний криворіжець з 1961 року працював на «Домнобудівельному комбінаті» слюсарем, у 1963 його призвали до лав Радянської армії. Після цього почесний містянин продовжив працювати на «Криворіжсталі» – з 1967 по 1996 рік.
У 1984 році Анатолієві Васильовичу присвоїли звання Героя Соціалістичної праці за великий особистий внесок у збільшення випуску металопродукції та трудовий героїзм. У 2004 році він вийшов на пенсію, маючи загальний трудовий стаж майже 43 роки.
