Як повідомило «Управління преси та внутрішньої політики виконкому Криворізької міськради», у Кривому Розі вшанували пам’ять видатного громадського діяча, науковця та мецената Сергія Миколайовича КОЛАЧЕВСЬКОГО
У Кривому Розі, в рамках проєкту «Час боїться доброти», присвяченого 175-й річниці від Дня народження Сергія Колачевського, відбулася зустріч краєзнавців Тернівського району.
Наш земляк Сергій Колачевський — громадський діяч, науковець та меценат, криворізький рудопромисловець. Так розпорядилася доля, що його ім’я невіддільне від історії міста, а саме Тернівського району. Вже п’яте покоління мешканців Кривого Рогу зберігає добру пам’ять про Сергія Миколайовича.
Одна з найдовших вулиць Кривого Рогу носить ім’я Сергія Колачевського, вона пролягає неподалік від колишнього рудника Колачевського. Ця видатна людина повинна бути для нас прикладом любові до своєї Батьківщини й рідного міста.
У фойє Палацу культури «Тернівський», де відбувалась зустріч, були оформлені виставки історичних артефактів, предметів старовини, виробів народних майстрів, які були зібрані пошуковцями організації ветеранів та клубу «Моє Криворіжжя».
Також, представлені роботи народних майстрів сучасності, мешканців вулиці Сергія Колачевського.
Під час зустрічі всі присутні мали змогу насолодитися презентацією історичної подорожі «Час боїться доброти», яку представив театральний колектив «Крок».
Учні з 16 навчальних закладів Тернівського району взяли участь у нашому «місячнику», присвяченому 175- річчю Сергія Колачевського.
Протягом січня у бібліотеках, музеях, мистецьких та музичних школах Кривого Рогу проходив цикл тематичних заходів: виставка у відеогалереї «Лікар. Рудопромисловець. Меценат», інформаційні повідомлення «Зірка Сергія Колачевського», виставки краєзнавчої літератури «Сергій Колачевський – людина в історії міста», історичні екскурси «Нобель півдня України», концерти-лекції «Присвята Колачевському» та інші.
Довідково:
Сергій Миколайович Колачевський та його дружина Євгенія переїхали до Кривого Рогу у 1902 році. На руднику, який подружжя Колачевських отримали у спадок, вони почали розбудовувати робітниче селище і розвивати соціально-побутову сферу.
На початку ХХ століття це селище вже мало репутацію кращого в Кривбасі. Було збудоване житло для працівників рудника, бібліотеку, школу, лікарню на 30 ліжок, кухню, пекарню.
Було облаштовано лазню з ванними й душовими, їдальню, в якій всі робітники харчувалися безкоштовно.
Цікаво, що їдальня перетворювалася у театр на 1000 місць, де виступали корифеї українського театру — М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовський.
Робітники отримували достойну зарплатню і були застраховані від нещасних випадків на виробництві.
Сергій Миколайович сам організував бурові роботи. Велику увагу приділяв механізації виробництва. Запроваджував передові методи видобутку залізної руди.
Першим у Кривбасі для потреб свого рудника придбав паротяг та запустив у роботу паровий підйомник і локомобіль з лебідкою.
За п’ять років рудник у десять разів збільшив свою продуктивність і був одним з найуспішніших великих підприємств басейну.
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
