Петиція до Криворізької міської ради щодо недодемонтованого монументу на Інгульці мала всі шанси бути відфутболеною ще на стадії модерації. Але коли петицію попередньо розглядали на засіданні постійної депутатської комісії з питань законності, правопорядку, депутатської діяльності, регламенту, етики та свободи слова, рішення ухвалити не вдалося, термін для відмови в оприлюдненні петиції сплив, і увечері того ж дня вона з’явилась на офіційному сайті міської ради та її виконавчого комітету для збору підписів, який триватиме до 11 грудня, повідомляє депутат міськради Наталія ШИШКА
Інгульчанин Юрій Школа озаглавив свою петицію так: «Демонтаж комуністичних символів на «алеї слави» в Інгулецькому районі».
— Хочу порушити питання наявності радянських символів на «алеї слави», яка знаходиться між вул. Седнєва та вул. Рудною в Інгулецькому районі міста Кривий Ріг. Деякий час тому було демонтовано частину залізної конструкції при вході, яка мала на собі напис «нікто нє забит…», але чомусь залишили частину з радянською символікою, а саме: радянський серп та молот і роки «1941-1945». Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» такі частини меморіалів мали бути демонтовані, — написав чоловік. — Меморіал має суто радянську структуру й суперечить загальнонаціональному способу вшанування жертв Другої світової війни, коли ми згадуємо жертв і засуджуємо злочини війни, а не намагаємось їх виправдати… Наявність таких елементів у парку, де щодня прогулюються родини з дітьми, підлітки та дорослі, не несе їм жодної користі, а радше завдає шкоди, що відповідно впливає й на місто та його статус в українському суспільстві. «алея слави» сама по собі несе сильний радянський наратив та потребує багатьох змін, але це дійсно потребує великого обсягу роботи та коштів, тож у цьому зверненні я хочу попросити демонтувати елементи, які у відкритій формі є ознаками радянського режиму та його наративу. Якщо ми не можемо побороти цей наратив вже 10-й рік війни і не могли це демонтувати стільки ж, то вдалішої нагоди не буде, тому я прошу відреагувати на моє звернення та вжити відповідних заходів». Кінець тексту петиції.
Депутатській комісії з питань законності, на яку покладено такий обов’язок, впродовж 48-ми годин з моменту надходження петиції належало визначитись, чи підлягає вона оприлюдненню з точки зору відповідності порушеного в ній питання повноваженням місцевого самоврядування. Якщо ні, то петицію відфутболюють.
Але у криворізьких реаліях стало вже звичною практикою, що під приводом невідповідності повноваженням місцевого самоврядування відфутболюються всі небажані для влади петиції.
Озвучуючи свій юридичний висновок, згідно з яким петицію слід відхилити ще на стадії модерації і не оприлюднювати для збору підписів, начальник юридичного управління міськвиконкому Максим Кудін явив присутнім дуже «цікаву» логіку.
Сказав, що серп і молот слід було б демонтувати на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (ще від 2015 року), однак, мовляв, є інший закон — «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (від 2023 року), практично про те саме, і можна керуватися ним. Згідно з цим новим законом, як сказав головний міськвиконкомівський юрист, повноваження щодо демонтажу пам’ятників та елементів пам’ятних знаків, які підлягають вилученню з публічного простору, від міської влади і від міського голови (в нашому випадку особи, яка його заміняє) вже перейшли до голови Дніпропетровської облдержадміністрації. Мовляв, хай той, кому так муляє очі серп і молот, звертається туди.
Ви ж знаєте, що кудись посилати громадян у нас люблять.
Цей «юридичний висновок» радо підхопила голова профільної комісії — обрана від ОПЗЖ депутатка Євгенія Палій, яка є юристкою та прямо зараз проходить конкурсний відбір на суддю апеляційного суду.
Однак результативного голосування не вийшло. Депутат Денис Векленко («Слуга Народу») висловився за те, що треба петицію розміщати, а потім розібратись, хто і на яких підставах той монумент демонтував, чому не завершив розпочате, та виконати вимогу петиції, яка взагалі-то є вимогою закону.
В результаті ні його пропозиція, ні пропозиція відхилити петицію на стадії модерації не набрали необхідної кількості голосів. Тобто, відхилити петицію до оприлюднення депутатська комісія не змогла. Тому того ж вечора її було оприлюднено на сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету для збору підписів.
Але неприємний осад, як кажуть, лишився. Адже озвучена начальником юридичного управління міськвиконкому інформація про те, що станом на зараз голова облдержадміністрації має повноваження по демонтажу криворізьких пам’ятників та їх елементів, елементарно не відповідає дійсності. Вони закінчились по закону про декомунізацію ще в 2016 році, а по закону про заборону пропаганди російської імперської політики — 27 липня 2024 року.
Хоча, до речі, так і невідомо, що ж він надемонтував у Кривому Розі. Як і невідомо, що ж робила щодо пам’ятників місцева влада та її очільник на виконання згаданих законів. Хоча, в принципі, відомо що: займались саботажем.
Варто наголосити, що до вказаної дати голова облдержадміністрації мав повноваження щодо демонтажу криворізьких пам’ятників тимчасово. При цьому не вичерпала свою дію, була і залишається в силі ч.5 ст.5 Закону України «Про заборону та засудження пропаганди російської імперської політики і деколонізацію топонімії», згідно з якою пам’ятник, або окремий елемент пам’ятного знака, що підпадає під дію цього закону, демонтується (вилучається) з публічного простору за рішенням міської ради.
Оце так «немає повноважень»!
Так само залишається в силі і діє прописана в ст. 3 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» загальна заборона пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, що відповідає вимозі петиції. То хто ж має реалізувати цю заборону на території Кривого Рогу, окрім місцевої влади?
Виникає питання: головний юрист міськвиконкому не розуміє положень законодавства?
Чи свідомо ними маніпулює з метою перешкоджання реалізації громадянами свого права на звернення?
Хоча при вступі на високу посаду складав же присягу на вірне служіння громаді та народові України, брав на себе зобов’язання охороняти права, свободи і законні інтереси громадян.
І комусь він таки служить, вводячи в оману юридично підкованих і юридично не підкованих депутатів.
Очевидно, що ті, кому він служить, як той інгулецький меморіал і весь Кривий Ріг, у своїй напіврозрусі загрузли на шляху з минулого в майбутнє.
І намагаються тримати там нас усіх.
Наталія ШИШКА,
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
