«Криворізька міська організація ПМГУ» розповідає історію Катерини Богашової, машиністки підіймальної машини дільниці №22 ШБУ Криворізького залізорудного комбінату
– Моя донорська історія розпочалась в 2006 році, коли я працювала медсестрою у відділенні переливання крові Криворізької міської лікарні №7. Щодня бачила, наскільки важливою є допомога донорів, тож тоді вперше вирішила здати кров сама. На той час донорів було небагато і мені дуже хотілося зробити свій внесок у порятунок людей.
Раніше здавала кров, а зараз, у воєнний час, здаю компонент крові – плазму.
Здаю систематично, не чекаючи конкретних прохань. Щодня наші військові ризикують життям, захищаючи країну, і часто саме донорська кров рятує їх у критичні моменти. Тому зараз я особливо усвідомлюю значення кожної своєї донації – це моя маленька часточка у велику спільну справу.
Маю другу позитивну групу крові.
Здавала понад 20 разів.
До кожної кровоздачі готуюсь за кілька днів: дотримуюсь правильного харчування, виключаю з раціону молочні та жирні продукти, надаю перевагу вареним і легким стравам, п’ю багато води. Окрім цього, стараюся постійно підтримувати активність – люблю ходьбу, плавання та зарядку. Це допомагає тримати себе в тонусі й швидше відновлюватися після донацій.
Після здачі крові почуваюся добре – можливо, організм уже звик. Незважаючи на те, що з мене беруть, як з великого чоловіка – 800 мл плазми, відновлююся швидко. Завжди даю собі день відпочинку, п’ю більше рідини, вживаю фрукти.
Після кожної донації відчуваю задоволення і спокій – розумію, що зробила щось добре. Дякують знайомі й колеги за допомогу, але найбільша для мене подяка – це усвідомлення, що людина залишилась жива.
Фото — Діни Долгової
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
