В Кривому Розі розповіли, на що йдуть донати до Фонду Притули

З публічним звітом про діяльність благодійного фонду свого імені у Кривому Розі побував його засновник Сергій Притула, повідомляє Наталія ШИШКА і «Домашня газета». Це викликало значний резонанс, а у соцмережах і поготів не на жарт розгорілись пристрасті з присмаком політики, як начебто на порядку денному не війна, а розпочалася передвиборча кампанія

Зустріч громади з Сергієм Притулою в Кривому Розі

Сергій Притула мав окремі зустрічі з криворізькою молоддю, представниками криворізького бізнесу, у прямому ефірі дав інтерв’ю незалежній медіа-платформі «Експерт — КР», відвідав Центр відновлення військових та цивільних «Гарт», який створюється громадською організацією «Об’єднання Відповідальних Громадян» у співпраці з його Фондом, а також понад дві години звітував про діяльність Фонду в заповненому вщерть укритті одного з криворізьких технікумів.

Криворіжці виявили значний інтерес як до діяльності Фонду, так і до особистості Сергія Притули — телевізійного шоумена в минулому, батька трьох дітей, громадського діяча, волонтера і засновника благодійного Фонду, який акумулює народні донати та надає допомогу підрозділам Збройних Сил України і цивільному населенню, що постраждало від війни.

Під час звіту було озвучено багато цифр, які характеризують діяльність Фонду у різних вимірах. За бажання з ними можна ознайомитись на офіційній сторінці Фонду у соціальній мережі Фейсбук. Але одну з них все ж варто назвати: 7 мільярдів гривень. Саме такий обсяг коштів у вигляді донатів від суб’єктів бізнесу, вітчизняних і зарубіжних, а також від фізичних осіб, як співвітчизників, так і іноземців, акумулював та освоїв Фонд станом на початок травня.

Їх витрачено на закупівлю та ремонт військової техніки, на дрони, на далекобійні БПЛА, на засоби радіоелектронної боротьби, на засоби зв’язку, на оптику, на тактичну медицину. На все, чого потребувало українське військо.

Мілітарний напрямок є основним у діяльності Фонду, але не єдиним. Є ще гуманітарний та освітній напрямки, в рамках яких Фонд надає допомогу громадам, які постраждали від війни, проводить навчання операторів дронів, курси підготовки до опору цивільних, даючи широкий спектр знань і навичок за 35 навчальними програмами.

За сприяння Фонду Сергія Притули у Кривому Розі на базі громадської організації «Об’єднання Відповідальних Громадян» діє Центр готовності цивільних, де вже пройшли тренінги 3 тисячі людей.

Як розповів Сергій Притула, волонтерством він займався з 2014 року, а Фонд як юридичну особу було створено в липні 2020-го. Він каже, що його життя 24/7 останні 26 місяців — це робота Фонду, а Фонд — це просто інструмент в руках людей, щоб допомагати силам оборони. Про витрачання зібраних коштів він почав публічно звітувати перед громадами в різних містах ще восени минулого року. На ці звіти-зустрічі може прийти будь-хто і поставити будь-які запитання. І це не виключає того, що на офіційних сторінках Фонду у Фейсбук чи Інстаграм у розділі «Звітність» також можна побачити не лише інформацію про те, що купили, за скільки купили, кому що передали, а і платіжні документи.

При цьому Притулі часто доводиться розвінчувати фейки про роботу Фонду, один з яких: «вони 20% з усіх донатів забирають собі».

— Постійно доводиться пояснювати, що Фонд не бере ні копійки на своє утримання з донатів на допомогу війську, тому що є якісь спеціально навчені структури, які розносять цей наратив в українському інфопросторі. А коли я питаю людей, де вони це беруть, то мені відповідають, що таке кажуть чи таке пишуть. На інформресурсах Фонду і на ресурсах Сергія Притули кожного місяця виходять подяки бізнесам, з якими ми співпрацюємо. Ми дякуємо тим, хто донатив на мілітарний напрям, хто донатив на гуманітарний напрям, і окремий блок у нас — це подяка тим, хто донатив на інституційну діяльність Фонду. Купа відповідальних бізнесів, які добре розуміються на тому, що значить створити дієздатну ефективну структуру і утримувати її, донатить нам цілеспрямовано на утримання Фонду. 100 людей (працівників Фонду — Авт.), які за 2 роки зібрали і профінансували закупівлі для армії на 7 мільярдів гривень, хтось має утримувати, щоб вони могли ефективно виконувати свою роботу. Тому що не можна працювати 2 роки і не отримувати зовсім нічого. На адреналіні ми працювали включно по травень 2022 року, у нас не було жодного ресурсу для утримання, а з червня 2022 року ми збираємо цільові донати на інституційні потреби, — розповів Сергій Притула, підкресливши, що 20% від 7 мільярдів були б неймовірно великою сумою для інституційних потреб.

— Наші конвої вздовж лінії фронту ідуть кожен Божий день. Хоча день на день не приходиться, — каже Сергій Притула і стверджує, що скільки б люди не донатили, вони не зможуть закрити всі потреби. Але і не донатити не можна.

— Часто доводиться чути: «Я плачу податки». Ну окей, молодець, іди купи собі цукерочку. Ти платиш податки і пишаєшся собою. Цього мало. Всі платять податки. Але є варіант: платити податки і задонатити, маючи ще якісь вільні кошти, щоб допомогти українському солдатові. Тому що завтра сюди прийде кацап — і ти не просто не будеш платити податки, а тебе взують в онучі, дадуть в руки калаш, і ти підеш на Польщу. Якщо ти думаєш, що це наукова фантастика¸ то подивися, скільки перемололи мужиків з Донецької і Луганської областей, які 10 років тому не думали, що їм доведеться штурмувати посадки десь на Запоріжжі чи Херсонщині, — така аргументація Сергія Притули.

— Ви маєте допомагати солдатам в різний спосіб. Будь-який фонд хоче зібрати всі гроші на світі і за них все купити. Але я перша людина, яка каже: помагайте всім, диверсифікуйте надходження. Чи треба допомагати безпосередньо військовим, які оголошують збори? Звичайно, треба. В районі Роботино хлопці виконують бойові завдання, їм спалили пікап — дайте їм гроші, вони завтра поїдуть в Запоріжжя, куплять собі корча і вернуться до своєї роботи. Це буде набагато швидше, аніж якщо вони чекатимуть в черзі, поки Фонд Притули зробить нову закупівлю, а у нас запитів на сотні тих машин. Чи варто допомагати волонтерській ініціативі, яка, наприклад, може за місяць купити три мавіка? Звичайно, що треба. Тому що вони їх куплять не за кордоном, як наш Фонд, а тут. Відповідно, доставка на фронт відбудеться набагато швидше. Чи варто допомагати великим, системним фондам? Безперечно! Тому що якщо ми купуємо партію, 300, 400 мавіків в місяць з-за кордону, і дешевше на 600-700 доларів за штуку, аніж в Україні, то на партії ми економимо 200 тис доларів, які спрямовуємо на інші закупівлі, — розповів Сергій Притула, який минулого року захистив магістерську роботу на тему «Реформа оборонних закупівель як передумова вступу України в НАТО».

Він визнав, що в роботі Фонду є проблемні, трапляються навіть скандальні моменти, навіть за участі військових, бо серед них також є різні люди. Але критикувати військових — це для нього табу. Ну і не без того, що іноді є потреба «притримати свою кукуху, щоб просто нею не поїхати».

— Який найкращий день за 26 місяців мені найбільше запам’ятався? Це було у вересні 2023 року. Головне управління розвідки, Міністерство оборони України виходять з повідомленням, що завдяки народному супутнику, якого «не існує» (правда, ГУР про це не знає), знищено великий десантний корабель і субмарину. Ми всі це зробили: люди, які скидалися грошима, ми, які виконали операційку всього цього процесу, офіцери ГУР, які отримують ці фото, потім перевіряють, військові… А потім з’являється якийсь пеньок, який виходить і каже: нема там того супутника, то всьо… — так відповів на одне з адресованих йому запитань Притула, який до суспільного хейту, схоже, ставиться як до чогось неминучого і не надто тим переймається, бо треба щодень працювати на перемогу.
При цьому підкреслює, що офлайн, тобто в реальному житті, він ні разу не стикався з хейтом. У жодній, каже, з громад Херсонщини іще ніхто не сказав: «Ану, п…о, забирай оцей генератор і забирайся геть!»

Під час спілкування з криворіжцями Сергій Притула не порушував політичних тем і не позиціонував себе як політик. На відміну від самих криворіжців, яким таки хотілось про це поговорити, і які, наприклад, просили «допомоги у боротьбі проти Вілкулів».
— Бачте, я проїжджаю різні регіони України, і люди по-різному ставляться до тієї чи іншої влади. Але ж цю владу їм не інопланетяни насадили. Ви поставили — ви і знімайте. Не чекайте, що приїде з Києва волшебнік в голубом вертольотє і подаріт вам 500 ескімо, якими ви затовчете когось, хто вам не подобається. Місцеві громади мають всю повноту влади, навіть під час воєнного стану. Я розумію, що контролювати вашу міську раду — це дуже складна історія, зважаючи, що там певні франшизи (франшизи політичних партій — Авт.) присутні, і в принципі все належить одним і тим самим людям. Проте я знаю випадки по Україні за останні два роки, коли сесія міської ради просто множила мера на нуль. Тому будьте активні, знаходьте однодумців, якщо вам щось не подобається, все в ваших руках. Не чекайте, що «хлопці повернуться з фронту», — такий наратив запустили в українському суспільстві люди, які не хочуть нічого робити, не хочуть брати на себе жодної відповідальності. «Повернуться хлопці з фронту — порядок наведуть». Так от хлопці, якщо повернуться з фронту, то їм останнє, що захочеться, так це виконувати замість тебе якусь роботу. Їм захочеться відіспатися, пройти реабілітацію, набутися з дітьми, з сім’ями, а потім, може, вирішити: займатись бізнесом, поїхати з наплічником по Європі чи по світу, чи валятися на пляжі, взагалі нічого не робити. Чи займатись якоюсь громадською роботою, — сказав Сергій Притула.

При особистому спілкуванні він справив враження освіченої дотепної людини, яка точно не лізе за словом у кишеню і про роботу Фонду може говорити годинами.

Під час публічного звіту і відповідей на питання аудиторія, значним чином представлена криворізькими волонтерами та громадським активістами, йому переважно симпатизувала. Чого не скажеш про соцмережі, криворізький сегмент яких просто вибухнув негативними коментарями: «аферист!», «шахрай!», «он говорять і пишуть…», «піариться!», «зібрався на вибори», «он Порошенко закуповує дешевше і вкладає 50% своїх коштів».

Саме так: хвилю хейту на адресу Сергія Притули погнали прихильники Петра Порошенка. Хоча навіщо порівнювати, а тим паче протиставляти Порошенка і Притулу? Хай і той, і той працюють на українську перемогу. А кожен, хто донатить, донатить тому, кому довіряє особисто він, і двома прізвищами на букву П перелік цих осіб не обмежується.
Однак якраз тут і слід шукати політику. Бо, бачте, у суспільстві існує думка, що Притула буде балотуватись у Президенти України, причому як кандидат, якому Офісом нинішнього Президента відведена роль кандидата, що відбиратиме голоси у Порошенка. Можливо, це й так, час покаже. Але зараз точно не час мочити того, з ким, може, й доведеться зустрітись на одному електоральному полі.

Бо від намагання дискредитувати потенційного конкурента до демотивації суспільства в питанні сприяння силам оборони — один крок, до якого завжди готове підключитись рашистське ІПСО.

Кого з усією злістю і завзяттям гуртом треба мочити зараз, так це кацапа. І до цього може бути причетним кожен, хто донатить раз в місяць хоча б 50 гривень. З цим меседжем Сергія Притули важко не погодитись.

Наталія ШИШКА,
«Домашня газета»,
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Джерело