У грудні минулого року на сайті електронних петицій до Криворізької міської ради сталось пожвавлення: з’явилась низка нових петицій, збір підписів під якими триватиме ще впродовж понад два місяці, повідомляють в Кривому Розі Наталя ШИШКА та «Домашня газета». Які ж проблеми шляхом подання петицій порушують криворіжці?
І чому так сталось, що у криворізьких реаліях далеко не всі петиції мають шанс бути не те, що розглянутими і підтриманими міською радою, а навіть оприлюдненими для збору підписів? Їх футболять ще на стадії модерації.
СТАН ДОРІГ І ЦИФРОВА ГРАМОТНІСТЬ
Автор петиції Дмитро Герман просить якнайшвидше відремонтувати ділянку вулиці Ільфа і Петрова (колишня Левітана) на відрізку між Транзитною та Івано-Франківською. Він пише, що стан дороги викликає нарікання, особливо з боку представників маломобільних верств населення. Після дощів там ускладнюється також рух автотранспорту.
Утім, стан доріг всередині житлових кварталів — не точкова, а масштабна міська проблема. Петиція такого змісту могла б містити цілий перелік криворізьких вулиць.
Богдан Повалій у своїй петиції просить розробити програму цифрової грамотності для людей похилого віку. Свою вимогу він обгрунтовує тим, що банківські послуги, державні сервіси, покупки, медичні консультації та спілкування все частіше здійснюються онлайн.
Але багато людей похилого віку не володіє базовими цифровими навичками, що обмежує їм доступ до зручних та вигідних послуг, створює ризики соціальної ізоляції, фінансових втрат та обмежує їхню незалежність.
Їм складно користуватись онлайн-банкінгом та сплачувати комунальні послуги через інтернет, вони не можуть через електронний сервіс самостійно записатись до лікаря, здійснювати онлайн-покупки, а відтак витрачати гроші з більшою вигодою, користуватись державними цифровими сервісами, зокрема, додатком «Дія», який надає доступ до документів, довідок та державних послуг.
Через невміння отримувати послуги онлайн люди похилого віку змушені витрачати час та сили на відвідування установ. А через відсутність знань із кібербезпеки вони ризикують стати жертвою інтернет-шахраїв.
Автор петиції пропонує розробити комплексну програму цифрової грамотності для людей похилого віку, яка включатиме навчання користуванню смартфонами, комп’ютерами та планшетами; роботі з онлайн-банкінгом, оплаті послуг; користуванню державними електронними сервісами, зокрема, додатком «Дія»; основам кібербезпеки та захисту від інтернет-шахрайства; користуванню месенджерами та соціальними мережами для підтримки контактів із родиною та друзями.
Автор петиції бачить це через створення доступних навчальних курсів у бібліотеках та центрах для людей похилого віку із залученням волонтерів та IT-фахівців для проведення тренінгів і практичних занять.
Думаю, чимало людей похилого віку підтримали б цю петицію, якби… володіли цифровою грамотністю. Адже підписання електронної петиції до міської ради здійснюється в мережі інтернет. Причому досить часто це супроводжується значними труднощами, і у громадському середовищі є думка, що невипадковими.
ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ І ПОКІС ТРАВИ
І це тільки одна з трьох петицій, які в грудні минулого року зареєстрував той же автор — Богдан Повалій. Видно, що чоловік мав час та натхнення. І переймався він не тільки проблемами людей похилого віку, а й талановитою молоддю із малозабезпечених сімей.
У іншій петиції він пропонує впровадити для такої молоді державну фінансову підтримку, щоб обдаровані діти та підлітки могли реалізувати свій потенціал, незалежно від матеріального становища родини.
Автор петиції стверджує, що сьогодні в Кривому Розі багато здібних дітей не мають можливості розвиватися через обмежені фінансові ресурси сімей. Заробітна плата батьків часто не дозволяє оплачувати додаткові курси, гуртки та спортивні секції; участь у конкурсах, олімпіадах та спортивних змаганнях; придбання необхідного обладнання, спортивного інвентарю чи навчальних матеріалів.
Автор петиції пропонує запровадити гранти та стипендії для талановитих дітей і підлітків з малозабезпечених сімей у сфері спорту, науки, мистецтва та інших. Створити фонд підтримки обдарованої молоді. Запровадити програми наставництва, щоб молодь отримувала не лише фінансову, а й професійну допомогу, підтримку та поради від досвідчених фахівців.
Автор петиції вважає, що запровадження таких заходів дозволить забезпечити рівні можливості для всіх обдарованих дітей, незалежно від матеріального стану сім’ї, стимулюватиме розвиток науки, культури, спорту та творчості в Кривому Розі, забезпечить соціальну справедливість та мотивуватиме молодь до активної самореалізації.
І нарешті у своїй третій петиції Богдан Повалій пропонує удосконалити систему «Безпечне місто» шляхом розширення та модернізації системи відеоспостереження. Він вважає, що існуюча система вже довела свою ефективність у забезпеченні безпеки громадян, проте кількість камер та охоплення територій є недостатньою для повноцінного виконання завдань щодо громадської безпеки та оперативної роботи правоохоронних органів.
Тоді як система «Безпечне місто» здатна стати ключовим інструментом для попередження злочинів та встановлення злочинців «по гарячих слідах», пошуку зниклих дітей та дорослих; розслідування дорожньо-транспортних пригод та інших надзвичайних ситуацій; збору відеоматеріалів як доказів у кримінальних справах, включаючи грабежі, крадіжки та інші правопорушення.
Для цього автор петиції пропонує збільшити кількість камер відеоспостереження, особливо у найбільш криміногенних місцях, на виїздах з міста, на зупинках громадського транспорту, перехрестях, у паркових зонах, біля навчальних закладів, у місцях масового скупчення людей.
А також пропонує розглянути можливість добровільного підключення приватних камер відеоспостереження до системи «Безпечне місто» за заявкою власників та з дотриманням принципу невтручання в особисте життя.
Усі ці петиції порушують важливі соціальні проблеми, однак наразі вони не є аж такими гострими, невідкладними та резонансними, щоб під ними стрімко набирались голоси.
Процес іде неквапливо, в результаті чого петиції можуть і не потрапити на розгляд міської ради, якщо впродовж трьох місяців з дня реєстрації на сайті під ними не буде зібрано по 1000 підписів членів територіальної громади.
Те саме можна сказати про петицію щодо зміни підходу до скошування трави, яку зареєструвала Анна Атаманчук. Вона пропонує впровадити екологічно обґрунтовані, економічно доцільні сучасні практики догляду за зеленими зонами.
Авторка петиції зазначає, що у 2025 році з бюджету громади було виділено понад 6 млн грн на скошування трави. Однак скошування, на думку екологів, негативно впливає на природне середовище, мікроклімат і біорізноманіття міста.
Тоді як висока трава утримує вологу та знижує температуру на кілька градусів у спекотні дні, запобігає пересиханню ґрунту, сприяє формуванню більш сталого та комфортного мікроклімату в умовах підвищеного теплового навантаження.
Змінити підхід до скошування трави у Кривому Розі важливо тому, що наше місто, як зазначає авторка петиції, через велику кількість промислових підприємств на його території розташоване у так званому «тепловому куполі».
Тому Кривому Рогу особливо важливо збільшувати природне озеленення та мінімізувати дії, що підсилюють нагрівання міського середовища.
Авторка петиції пропонує впровадити мозаїчне косіння — із залишенням острівців некошеної трави в парках, скверах та зелених зонах, зменшити частоту косіння у місцях, де це не впливає на безпеку та пересування. А також створювати квітучі луки як альтернативу газонам за прикладом європейських міст.
ПЕТИЦІЇ НЕ ПРАЦЮЮТЬ?
Тим часом 12 січня добігає кінця збір підписів під петицією авторства мами учениці Криворізької гімназії №69 Альони Ровенської про організацію харчування в комунальних закладах освіти міста Кривого Рогу, під якою навряд чи буде зібрано ще 750 голосів.
Висловлюючи невдоволення пасивністю членів громади, які як начебто декларують бажання іти шляхом змін, однак не долучаються до підтримки важливої петиції, представниця ГО «Основи свідомості» Ірина Анцифрова зауважує, що йдеться про підвищення зарплат шкільних кухарів та оновлення обладнання харчоблоків у закладах освіти, а отже, про якість харчування дітей.
І така пасивність у питанні підтримки петиції, на думку Ірини Анцифрової, може свідчити про те, що криворіжці втратили інтерес до користування цим інструментом громадської участі в управлінні громадою. То ж за рік-два, припускає громадська активістка, цей інструмент демократії взагалі може відпасти як атавізм, і залишиться на криворізькій землі тотальна залежність від хазяйської руки і готових рішень.
— Колись, буквально кілька років тому, у Кривому Розі одним з найбільш популярних інструментів демократії були електронні петиції. Попри незговірливість місцевої влади та складність захисту свого волевиявлення, цей інструмент дозволяв людям об’єднуватися за потребами та інтересами й отримувати спільні результати, а також продовжувати спілкування та реалізацію своїх громадянських активностей. Нині цей інструмент занепав, а громада не стала на його захист, — констатувала громадська активістка.
Утім, обмежитись закидами лише на адресу громади, яка спить, було б необ’єктивно. Адже міська влада зробила все, аби громада якомога менше турбувала її своїми петиціями.
«ВІДХИЛЕНО НА СТАДІЇ МОДЕРАЦІЇ»
Досить сказати, що затверджений міською радою порядок розгляду електронних петицій (і це унікальна криворізька практика) було змінено таким чином, що оприлюдненню для збору підписів підлягають тільки ті електронні звернення, у яких порушуються питання, що відповідають повноваженням міської ради (щоб звернутись до міської ради, усім треба здобувати фах юриста!)
Тим самим було виставлено фільтр, який позволяє через маніпулятивні твердження та перекручення законодавчих норм футболити ті петиції, які не те, що підтримувати, а навіть розглядати у сесійній залі влада не бажає. Які в своєму змісті несуть критичний посил щодо діяльності міської влади.
При цьому вирішує, чи відповідає порушене в петиції питання повноваженням міської ради, і дає команду оприлюднювати чи не оприлюднювати петицію на офіційному сайті для збору підписів, постійна депутатська комісія з питань законності, правопорядку, депутатської діяльності, регламенту, етики та свободи слова на чолі з обраною від ОПЗЖ депутаткою провілкулівської більшості Євгенією Палій.
І фільтр працював на повну: небажані петиції відхилялись без оприлюднення як такі, що не відповідають повноваженням міської ради.
Кілька разів було відхилено петицію щодо захоплення комунальної землі під будівництво гаражів на пр. Університетському (Гагаріна), 33. Не зарадило навіть звернення до Уповноваженого з прав людини.
Петиція з вимогою провести конкурс на відбір кращої проєктної пропозиції для пам’ятника у складі меморіалу на секторі почесних військових поховань кладовища Центральне відхилялась чотири рази.
У зв’язку з цією ситуацією та з огляду на те, що організація і проведення архітектурних конкурсів є повноваженням міськвиконкому, Тетяна Пічкурова звернулась до суду.
Вона вимагала зобов’язати Криворізьку міську раду внести зміни до Статуту територіальної громади, які дозволили б звертатись з петиціями не тільки до міської ради, а і до її виконавчого комітету (раз уже міська рада відмежувалась від повноважень свого виконкому).
Однак адміністративний суд першої інстанції не став на сторону позивачки. Утім, рішення суду ще не набрало законної сили, воно оскаржене, розумні строки його розгляду апеляційною інстанцією уже пройшли, режим очікування триває.
«ДЕПУТАТСЬКА КОМІСІЯ ДІЄ ПРОТИПРАВНО»
Інакше розвиваються події навколо петицій авторства Світлани Остапчук, які теж було відхилено без оприлюднення як начебто з тієї причини, що порушені в них питання не стосуються повноважень міської ради.
Це, нагадаю, була петиція з вимогою надати членам громади — споживачам комунальних послуг матеріальну допомогу з бюджету на сплату за електроенергію, якою вони мусили обігріватись під час минулого опалювального сезону, який виявився провальним на території обслуговування АТ «Криворізька теплоцентраль».
А також петиція аналогічного змісту щодо водопостачання неналежної якості за високим тарифом: з вимогою надати членам громади — споживачам матеріальну допомогу з бюджету як часткову компенсацію витрат, які вони змушені нести на закупівлю доочищеної води.
Обидві петиції були подані на піку гостроти і масовості порушених у них проблем, і це якраз ті випадки, коли вони легко набрали б по 1000 голосів.
Відхилення і першої, і другої петицій Світлана Остапчук оскаржила в суді. І в обох випадках адміністративним судом першої інстанції винесено рішення на користь позивачки, а по суті на користь громади.
Суд визнав протиправність висновків постійної депутатської комісії з питань законності про відхилення петицій та зобов’язав оприлюднити їх для збору підписів.
Рішення також іще не вступили в законну силу, одне перебуває на стадії апеляції, і розумних строків розгляду уже не дотримано. Друге винесене днями, воно буде оскаржене міською радою, — у цьому можна не сумніватись. У нашій міськраді якщо борються з громадянами та їхніми правами, то до кінця.
Так що у криворізьких реаліях іще попробуй скористайся тим законним інструментом народовладдя, якщо його методично і цинічно вибивають у тебе з рук ті, хто мав би реалізувати право громадян на звернення.
У криворізької влади право на звернення доводиться вибивати і вигризати — будьмо вдячні тим активним членам громади, які це роблять.
Пікантності цій ситуації додає той факт, що головою комісії «по боротьбі з петиціями» є депутатка — фаховий юрист і кандидатка на посаду судді апеляційного суду.
Наталія ШИШКА,
«Домашня газета»,
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
