Що може бути гірше колапсу із теплозабезпеченням, який Кривий Ріг пережив минулої зими? Хіба що колапс із його водозабезпеченням під час аномально спекотного літа, який зараз перебуває на своєму піку
Варто зайти на офіційний сайт КП «Кривбасводоканал», ознайомитись із переліками адрес, за якими щоденно аварійно припиняється водопостачання, як кожному стане зрозуміло: системі міського водопостачання настав капець. Забиванням чопиків тут уже не зарадиш.
Сидіти впродовж тижня, двох, коли з крану в квартирі й не капне, — це на сьогодні звичайна практика для Кривого Рогу.
Не будемо навіть наводити конкретні адреси. По-перше, їх дуже багато, по-друге, знову ж таки, вони всі на сайті міськводоканалу.
А ще там радісно пропонують автоцистерни з водою і водорозбірні колонки у дворах багатоповерхівок, де можна набрати або рижої на колір, або з домішками рідини, яка починає видавати неприємний запах вже на другий день перебування в статусі добового запасу. Як мовиться у казці, не пий, бо козленятком станеш.
А 27 липня мешканці чотирьох будинків по вулиці Володимира Великого, доведені до відчаю багатоденною відсутністю води і неналежним, на їхню думку, реагуванням на проблему Водоканалу, заблокували техніку цього комунального підприємства.
Але фактично, як тільки у Кривому Розі починається день, розгнівані споживачі беруть в облогу міську телефонну гарячу лінію 1520 і штурмують міськвиконком, вимагаючи відновлення водозабезпечення за безліччю багатостраждальних адрес.
При цьому складається враження, що через велику кількість поривів Водоканал уже просто неспроможний тримати ситуацію під контролем. Коли одні пориви усуваються і починається запуск, стаються нові й нові, в результаті яких з кранів і не капне, а вулицями течуть річки.
Як, приміром, не десь на виселках, а в густонаселеному мікрорайоні Ювілейний. Або розливаються цілі озера, як це має місце на Бурих Вуглях, де знаходиться психоневрологічний інтернат, в якому ні разу не відключали і не могли відключати світло, де три сотні психічно хворих людей кілька днів поспіль залишались без води.
Нещодавно Водоканал вдався до спроби пояснити ситуацію із водопостачанням, розмістивши на своєму сайті відповіді на «найгарячіші» запитання. Мовляв, вода зникає разом зі світлом, тому що для роботи квартальних насосних станцій потрібна електроенергія.
За інформацією Водоканалу, таких насосних станцій у Кривому Розі більше 80, забезпечити їх усі генераторами немає ні можливості, ні доцільності. То ж при тривалому відключенні світла вода подаватиметься лише на нижні поверхи багатоповерхівок.
У Водоканалі стверджують, що обладнання резервного живлення дозволяє забезпечити лише мінімальні потреби мешканців у воді, здійснювати перекачування та очищення стічних вод у неповних добових обсягах.
І запевняють, що спільно з міською владою працюють над обладнанням об’єктів критичної інфраструктури генераторами. «Але за умови повного блекауту забезпечити місто водою, на жаль, зможемо лише частково», — констатували там.
Однак повного блекауту, на щастя, на нинішньому етапі не було. Більше того — ситуація з відключеннями електроенергії в останні дні помітно покращилась. А от з водою — ні.
Так, і гідроудари внаслідок включень-відключень електроенергії, і дефіцит кваліфіковних робітничих кадрів мають місце. Це фактори, зумовлені війною.
Але критичну зношеність міської системи водозабезпечення принесла не війна, а багаторічна бездіяльність міської влади в питанні збереження та розвитку систем життєзабезпечення міста. Чопики, річки, струмки, багаторазові пориви на одних і тих же місцях, величезні втрати води, низький тиск у системі — це все криворізькі реалії ще з довоєнного життя, які просто стали більш вираженими у період воєнного стану.
Бо рветься там, де тонко. І це при тому, що наше місто, дякувати Богові і Збройним Силам, не є територією активних бойових дій.
А якщо вірити «Рудані», ми ж фортеця! Яка мерзне взимку, захлинається гівном, потерпає без води у люту спеку, але не здається!
При цьому одні нагадують, як замість вкладення коштів в оновлення систем життєзабезпечення з бюджету просто роздавали по 500 та по 1000 гривень «на комуналку», які давно благополучно проїдені. Інші огризаються: скільки, мовляв, можна згадувати, то було давно.
Хоча питання не в тому, коли то було, а в тому, що все має причину і наслідок. Роздача «по 500» і «по 1000», в результаті якої розтринькали пів мільярда, — це політика по відношенню до систем життєзабезпечення міста від крєпкіх хозяйствєнніков, які насправді такими не були. Бо «бачили перспективу» тільки у передвиборчих гаслах, а в реальності вели і привели місто до колапсу та паралічу.
Так що важливо не плутати проблеми з водозабезпеченням міста, зумовлені перебоями в подачі електроенергії. І проблеми з водозабезпеченням, накопичувані роками безгосподарності та злочинної бездіяльності.
Що ж роблять крєпкіє хозяйствєннікі зараз, коли клюнув смажений півень?
На черговій сесії міської ради планується виділення 10,8 млн. грн. на придбання підкачувальних насосів та генераторів на багатоквартирні будинки.
Як начебто причина водного колапсу не в критичній зношеності мереж, а в тому, що в силу «специфіки окремих ділянок системи водопостачання» у 259 будинках «недостатній гідравлічний режим водопостачання під час відключення електроенергії».
І в той момент, коли я пишу ці рядки, у моєму будинку вже багато годин поспіль не відключалась електроенергія, а гідравлічний режим ну просто нікудишній. Води в крані немає від слова зовсім.
Проблема неналежного тиску води на верхніх поверхах багатоповерхівок заявила про себе ще задовго до воєнного стану. І ось її пропонується вирішити шляхом установлення підкачувальних насосів та генераторів на будинки.
За даними Департаменту розвитку інфраструктури міста, встановлення підкачувального насоса та генератора потребує 108 будинків. Тільки генератора — 151 будинок, бо підкачувальні насоси там вже встановлено.
Чи буде це системним вирішенням проблеми водопостачання? На моє переконання, ні, бо якщо система зношена в хлам, вона розлазитиметься, як діряві штани, хоч подавай з неї воду, хоч висмоктуй.
Для інших рішень треба не крєпкіє хозяйствєннікі, а справжні господарники.
Але таких поки нема, і скоро не буде.
Тому вигрібатимемо з цієї пастки ще довго.
Наталя ШИШКА,
«Домашня газета»,
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
