Як повідомляє «253-й Криворізький окремий штурмовий полк «Арей», Сергія Лефора вряди-годи називають Говерлою. Не тільки тому, що він кремезний, а ще й тому, що зіграв персонажа Говерлу у фільми «Позивний «Бандерас»

Зараз Сергій – офіцер планування у 253-му окремому штурмовому полку «Арей».
До повномасштабної війни грав у чернігівському театрі, знімався в серіалах і повнометражних фільмах. Якраз усе закрутилося – багато ролей, пропозицій…
– Нещодавно заїхав в одну лікарню. Медсестра захотіла сфотографуватися. А я вже так змінився за ці роки війни, що сам не знаю, як вона впізнала, – усміхається Сергій. – Її донька дивилася серіал «Швидка», у якому я грав. Мені пропонували знятися в інших серіалах, коли вже був у армії, навіть сценарії надсилали. Але поки війна – не на часі було… Театр для актора, як тренажерний зал для спортсмена. Ти постійно граєш, імпровізуєш. Мені б хотілося потроху відновити цю роботу.
На початку великої війни Сергій волонтерив у Чернігові, розвозив своєю машиною, яку придбав якраз напередодні, військовим все необхідне. Якось зустрів знайомих. Запитав у них, чи мають автомат, бо окупанти вже наближалися до міста. Знайомі відкрили багажник – обирай. А за два тижні подзвонили і сказали, що Сергій уже в ТРО. Мовляв, приїжджай на шикування.
– Упродовж років я виконував різну роботу на різних посадах, у тому числі й командиром роти, – розповідає Сергій. – Війна не щадить нікого. Всі ми добряче постаршали за цей час. Й набралися досвіду. На початку ми ще думали: отримаємо ленд-ліз, багато зброї й вийдемо на кордони 1991 року… А потім один Новий рік, другий, третій, дні народження, і війна стає твоїм життям. Тому й акторство ніби було в іншому житті. Тішити себе думками, мовляв, от Трамп програв проміжні вибори, ми зараз отримаємо нову підтримку, зокрема лазери, й все закінчиться, — не варто. Воно так не працює. Окупанти як сиділи в посадках, так і сидять. До кордону 1991 року ще ген-ген.
Коли Сергій був на Сумщині, познайомився з одним із командирів Другого інтернаціонального легіону. Можливість служити з іноземцями зацікавила Сергія. Адже це майбутнє, якщо ми прагнемо в НАТО.
А на початку 2026 року Сергій разом з Легіоном влився до штурмового полку «Арей». Вже п’ятий рік у війську.
– Раніше мене злили ухилянти. А зараз ні, – каже. – Все одно всі вони прийдуть до нас. Все одно зловлять. Багато хто боїться, що одразу підуть у штурми або в піхоту. Але насправді в ЗСУ дуже багато посад і обов’язків, які не стосуються піхоти. Тим більше зараз – коли війна стає все більше технологічна. Зараз ти сидиш за комп’ютером і ти вже воюєш. Наприклад, оператором наземного роботизованого комплексу. В піхоту не всі годяться. Я коли був командиром роти й бачив, що людина буде послаблювати команду, не відправляв на позиції. Але питання мобілізації складне. З різними людьми треба по-різному працювати. У нас в полку багато іноземців і вони всі дуже круті. Їх треба адаптувати і навчити, тоді вони чудово виконують задання. З українцями так само. Зараз у нас в полку успішно працюють НРК – навіть суміжникам допомагаємо. Так само і дрони. Масштабуємо. Відправляємо людей на навчання. Всім можна знайти застосування.
ДАЙДЖЕСТ
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг