Понад рік очікування завершився тяжкою звісткою: підтвердилася загибель 45-річного Валерія ПУГАЧА з Кривого Рогу
Валерій Пугач народився 7-го вересня 1979 року в селі Адамівка Криничанського району. Після закінчення школи переїхав до Жовтих Вод, де вступив до ВПУ №70 та здобув професію електрогазозварника.
Одразу після навчання пішов працювати на «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», якому присвятив десятки років свого життя. Не зупинявся на досягнутому, постійно вдосконалював професійні навички: у 2006 році підвищив кваліфікацію електрогазозварника, у 2008 році здобув професію монтажника сталевих і залізобетонних конструкцій, а у 2009 році — стропальника. Свою справу знав досконало, колеги поважали його за професіоналізм і відповідальність.
4-го листопада 2024 року Валерія мобілізували до лав Збройних сил України. Після проходження військової підготовки він був направлений на Донецький напрямок, де служив кулеметником. За час служби отримав важкі поранення руки та ноги, контузію. Та кожного разу повертався у стрій, адже не уявляв, що може вчинити інакше.
20-го травня 2025 року Валерій вирушив на бойове завдання в районі населеного пункту Нова Полтавка Краматорського району. Після атаки ворожого дрона зв’язок із підрозділом було втрачено, і відтоді військовослужбовець вважався безвісти зниклим.
Понад рік його рідні чекали, сподіваючись на повернення. Та 15-го липня 2026 року ДНК-експертиза остаточно підтвердила його загибель.
Найбільшою гордістю і сенсом його життя була донька Сніжана. Для неї він був люблячим і турботливим батьком, який виховував не суворістю, а власним прикладом, терпінням і добрим словом.
Вічна пам’ять та слава Герою.
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
