У Лондоні стартував черговий Вімблдон, нагадує Весь Кривий Ріг. Турнір із півторасторічною історією та призовим фондом у 50 мільйонів фунтів стерлінгів
Україну в одиночному жіночому розряді представлять вісім тенісисток з Еліною Світоліною та Мартою Костюк на чолі. У парних розрядах виступатимуть сестри Кіченок із Дніпра.
А ось представників із Кривого Рогу на цьому святі життя ми не побачимо. Після Олени та Катерини Бондаренко підкорювати світові тенісні вершини з криворіжців нема кому.
Але чи це означає, що в місті немає талановитої молоді; а якщо є, то де і як їй себе проявити?
Ми вирішили дізнатися, як справи з розвитком великого тенісу в Кривому Розі, — і як з видом спорту, і як з одним з видів дозвілля та захоплень.
На перший погляд, справи не так, щоб добре. Насамперед, через відсутність необхідної інфраструктури, простіше кажучи, дефіцит кортів. Саме їх утримання вимагає чималих витрат, не кажучи про будівництво з нуля.
Може тому з десяти дитячо-юнацьких шкіл у Кривому Розі лише ДЮСШ №4 включає секцію тенісу, маючи у своєму розпорядженні 4 корти. На базі цієї школи проводяться нечасті міські турніри з тенісу, в основному, дитячі.
Не краще справи в державних і муніципальних спортивних клубах. Якщо і є корт, то не більше ніж в одному екземплярі, та й то не завжди у придатному для ігор стані. У деяких спортивних залах є розмітка для гри в теніс, що дозволяє любителям підтримувати там форму, але у вільний від баскетбольних, волейбольних та інших баталій час.
А ось із приватними спортклубами у нас не склалося. Перший такий спеціалізований тенісний клуб Forest із чотирма кортами з хардовим покриттям, де проходили перші у місті комерційні напівпрофесійні турніри, по суті, перестав існувати після зміни власника.
Ґрунтові корти, збудовані у СК «Гірник», так і не дочекалися напливу тенісистів і кілька років тому просто демонтували.
Але ми знайшли один діючий тенісний центр у місті, де не лише можна тренуватися, грати у своє задоволення та підтримувати форму, а й де проводяться щотижневі турніри. Це фізкультурно-оздоровчий комплекс «Золотий Кубок» на Гданцівці.
Чотири криті корти з килимовим покриттям (штучна трава), два з них тренувальних. Зайняті практично у режимі 24/7. Є команда досвідчених тренерів на чолі з Анною Шелеховою. Працюють з дітьми та з дорослими.
У вихідні проводяться турніри — як серед любителів, так і більш майстерними спортсменами. Загальне охоплення – кілька сотень людей, при цьому близько третини – дівчатка, дівчата та жінки. І до речі, вік не обмежений – від 4 до 70+ років.
Але заняття це не з дешевих. Оренда одного корту – 500 грн. на годину, з тренером – 800 грн. Надається необхідний інвентар та атрибутика – ракетки, м’ячі, сітка. Можна приходити зі своїм.
Хороша тенісна ракетка обійдеться від п’яти до п’ятнадцяти тисяч гривень, бокс із 4-х м’ячів – 350 грн, перетяжка струн – 500 грн. Плюс форма, взуття, сумка та інше.
Два-три тренування на тиждень за індивідуальною програмою та вже виходимо на 8-10 тис. грн. в місяць. Не кожен може собі це дозволити.
Може тому більшість клієнтів тенісного центру – люди достатку вищего за середній. Здебільшого – підприємці, бізнесмени, топ-менеджери, політики, чиновники.
Але якщо знаходиться в місті якийсь талант, перспективний гравець, то його беруть під опіку, індивідуально прикріплюють до тренера вищого розряду (зокрема Платон Гудь – майстер спорту з тенісу, має міжнародний досвід) і ведуть уже як спортсмена, який подає надії.
Нерідко криворізькі тенісисти виїжджають до обласного центру чи Києва на турніри і мають там певні успіхи.
Звичайно, військовий стан вносить свої корективи у спортивне життя і країни, і міста. А раніше ще й пандемія коронавірусу. Але поступово теніс у місті відроджується та пристосовується жити у складних умовах.
Наприклад, щоб не переривати тренування та турніри під час тривалого відключення світла, у тенісному центрі організовано систему автономного електропостачання, встановлено генератори. Також дотримуються всіх вимог безпеки під час повітряних тривог.
Певну репутацію «Золотий кубок» завоював і за межами Кривого Рогу. Досить сказати, що його неодноразово відвідував Сергій Стаховський – один із небагатьох за межами Великої трійки тенісистів, хто обігравав Роджера Федерера на траві та ще й на Вімблдоні.
Отже, варто віддати належне менеджерам та власникам цього фізкультурно-оздоровчого центру, які у цей непростий час тримають криворізький великий теніс на плаву.
Але одного такого центру на 600-тисячне місто все-таки обмаль і є надія, що у післявоєнний період відновлення нашої країни знайдуться інвестори для будівництва у Кривому Розі ще як мінімум одного спеціалізованого тенісного центру, де можна було б не лише тренуватися, а й проводити турніри загальноукраїнського та міжнародного рівня.
p.s. Висловлюємо подяку Ганні Шелеховій, Михайлу Агапову, Ігорю Левицькому за допомогу у підготовці матеріалу.
Сергій КАПУСТІН,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
