Ігор Царенко – син Криворіжжя, чий життєвий шлях став символом мужності та відданості Україні. Ще у 2012 році він пройшов строкову службу, а вже з 2014-го його життя нерозривно пов'язане з війною. У складі 17-ї танкової та 54-ї механізованої бригад він пройшов гарячі точки Донбасу – Дебальцеве, легендарну позицію «Валєра», бої під Попасною.
Після демобілізації у 2015 році Ігор повернувся до цивільного життя та працював старшим агломератником на «Криворіжсталі». Але 24 лютого 2022 року все змінило. З нічної зміни він мав вирушити у відпустку, проте, не вагаючись, став на захист Батьківщини. Спочатку допомагав на блокпостах, роздавав власні «атовські» запаси. Його нестримне бажання діяти, викликане глибоким болем за події в країні, не дозволило залишитися осторонь.
Ще будучи цивільним, Ігор проявив неабияку сміливість, опинившись під танковим обстрілом на блокпості біля Шестерні. Не розгубившись, він взяв РПГ та відкрив вогонь у бік ворога, дав зрозуміти, що українці готові боротися.
У квітні 2022 року Ігор офіційно долучився до 129-ї бригади тероборони, став одним із перших бійців новоствореної механізованої роти. Він пройшов шлях від навідника до командира, а його підрозділ брав участь у запеклих боях за Високопілля, Архангельське, Трифонівку, тримав оборону на Запорізькому напрямку та під Авдіївкою.
Лейтенант Царенко неодноразово демонстрував виняткову мужність та лідерські якості. Під час Курської операції, в надскладних умовах, він зумів взяти під командування два взводи та повести їх у піший штурм.
Особливим епізодом його героїчної служби стала осінь 2024 року. Під час бойового виходу його підрозділ потрапив під щільний ворожий вогонь. Евакуація поранених здавалася неможливою – техніка була знищена FPV-дронами, а навколо безперервно працювали міномети. Проте, Ігор, ризикуючи життям, зумів вивести дев'ятьох поранених бійців пішки, вночі, непомітно для ворога. Він довів їх до безпечної зони, організував надання першої допомоги та утримував оборону до прибуття підкріплення. Серед врятованих ним є ті, хто й сьогодні продовжує боронити країну.
За цей подвиг Ігор Царенко був удостоєний почесної нагороди – «Срібного хреста» від Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який особисто вручив її герою.
На жаль, у листопаді 2024 року воїн підірвався на міні та втратив ногу. Але його незламний дух не дозволив йому опустити руки. Після лікування та реабілітації він повернувся до строю. Тепер, із протезом, він продовжує командувати ротою, готує особовий склад та воює за свободу України.
Нагадаємо, що літературно обдарованого поліцейського з Кривого Рогу, який став воїном
